Таємниця пізнання дерева добра і зла
Змій був хитрішим від всіх звірів польових…” Бут.3:1.
Біблія дає визначення природи змія. Пророк говорить: "Господи, визволь мене від злої людини; захисти мене від насильника, що в серці своїм замишляють злі речі, що війни щодня викликають! Слова їхні жалять, немов отруйні змії; гадюча отрута в устах їхніх.” Пс.140:1-3. Це бездуховна людина, яка виявляє себе в хитрості, підступності, лукавстві, в злому мисленні, злих інстинктах, в злих побудженнях. Людина з тварним інстинктивним мисленням, і з відповідним матеріалістським способом життя, всіма її тварними, звірячими, жорстокими вчинками, проявляє себе "повзючим по землі” змієм, який в своїх земних хитрощах перевершив всіх у його роді з звірячим характером (хитріший). Тому таких Христос називає зміями і кодлом гадючим.
Матеріалістичне мислення в образі змія підступно заволоділо життям і продиктувало свої вимоги, показуючи принаду і привабливість пізнання матеріального світу і використання їх в своїх суто меркантильних інтересах, що приводить до втрати духовності (смертю помреш). ”Нечестиві вже з дня народження свого відступили; від материнського лона блудять, кажучи неправду. Отрута їхня, як отрута зміїна, як у того аспіда, що затуляє своє вухо, і не чує слів заклинача, чарівника, майстерного в чарівництві.” Пс. 58:3,4; Апостол Павло застерігає: "Але боюся, щоб часом як змій обманув Єву хитрістю своєю, так і думки ваші не відхилилися від простоти та чистоти у Христі.”2Кор.11:3.
Що є спокуса? Хто спокушає людину?
Біблія нам говорить: "Сину Мій! Якщо ти приступаєш служити Господу Богу, то приготуй душу твою до спокуси,” Сір.2:1. "Горе світові від спокус, бо мусять прийти спокуси; однак горе тій людині, через котру вони приходять”. Мф.18:7.
Апостол Яків говорить: "Блаженна людина, яка витримає спокусу, бо, будучи випробуваною одержить вінець життя, який обіцяв Господь тим, які люблять Його, (а люблячі виконують постанови Божі). Що спокусило Єву (життя)? "Кожний спокушається, захоплюючись і зваблюючись власною похіттю, похіть же зачавши породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть”. Яков.1:12-!5. Богом закладена в людині потреба в духовності, тобто споживати від "дерева життя”, щоб утвердитися на міцних основах Духа Премудрості” Бо ті, що не утверджені в вірі не маючи коріння вірують тільки до часу, а під час спокуси відпадають”. Лук.8:13.
Притаманне "змію” матеріалістське мислення – хитрість, підступність і лукавство заволоділо світом і спокушає людей задовільняти найрізноманітніші тілесні запити і нестримну пожадливість."Бо все що в світі, це похіть плоті, похіть очей і гордість життєва не є від Отця, а від світу”….Похіть плоті і похіть очей – суто матеріалістські побудження і інтереси, які є в природі – це і є те дерево, що стало жаданим і приємним для очей. Практичне життя (Єва) почало оволодівати людиною, яка в пізнаннях матеріального світу (вкусила його принади). "Світ минає і похіть його, а той, хто виконує Волю Божу перебуває повік!” Йоан.2:16,17. Таким чином відкривається нагота – бездуховність, - все нице, душевне, тілесне, бісовське. Коли людина відходить від повелінь Божих, тоді відкривається, її тварна тілесна натура, і відкривається її нагота. Так прикриваються формою безплодного служіння. Своєю світською деструктивною культурою і різним релігійним культослужінням, як фіговим листям, світ прикриває свою тварну наготу бездуховності. Маючи вигляд побожності, а сили її відреклися. До таких належать ті, що прокрадаються в доми та зводять жінок (Єва зведена), які утопають у гріхах і водяться всякими похотями, які завжди вчаться і ніколи не можуть прийти до пізнання Істини”."Тим.3:5-7. Формальне служіння не може дати істинного плоду віри. Істинне служіння не в формі а в Дусі і правді. " Отже стійте, підперезавши стегна ваші правдою і зодягнувшись в броню праведноасті.” Ефес.6:14. Йоан.4:24.
АДАМ, ДЕ ТИ?
"І почули голос Бога, Який ходив по раю під час прохолоди дня.” Бут.3:8.
Апостол звертається до людей Віри: "…не будьте дітьми за розумом, на зле будьте як діти, а розумом будьте повнолітні.” 1Кор.14:20. Повнолітній розум сприймає зміст, значення і сутність Слова Божого в його правдивому розумінні; так як воно "сповіщається не словами людської мудрості, а вивченими від Духв Святого, порівнюючи духовне з духовним.” 1Кор.2:13.
Голос Божий – це голос сумління. Це Божествена данність, яка може засуджувати чи виправдовувати помисли і дії людини. (Від слів своїх осудишся, і від слів своїх оправдаєшся Мф.12:37.). Чути голос Божий і бачити Його Лице може людина, яка живе згідно Премудрості вічних Божих Законів. Голос Божий і Його лице – це Світло Його Премудрості, Дух, Мир і Любов. Любов – сукупність всіх досконалостей. 1Кор.13: Рим.8:23. 2Кор.1:22.
Прохолода дня – це благосприятливий час, коли людина ще може чути Голос Божий, тобто коли сумління, як Божественна данність, не зруйнована зовнішніми чинниками (факторами), тобто впливами які відвертають від правдивого служіння. " і сховався Адам і жінка його від лиця Божого між деревами раю…”. Бут.3:8. Це означає: зваблюючись принадною перспективою земного розуміння життя, людина втрачала духовність. ЇЇ світогляд поступово зливався з матеріалістським образом мислення і зникав, ховався, тобто виправдовув себе між його заземленими хитрими різновидами…. Сховатися від лиця – це відійти від Світла Премудрості.
При будь-яких порушеннях повелінь Господніх, людина (Адам) відходить від лиця Господнього, від Премудрості Його Волі. Сумління, як Божествена данність дає оцінку духовного стану людини (Адама). "І покликав Господь Бог Адама і сказав: "Адаме, де ти?” Бут.3:9.
Тілесна природа людини, гнучкість її мислення, завжди виправдовує свою неправоту, посилаючись на безліч різноманінтих причин. "Жінка, яку Ти мені дав, вона дала від дерева і я їв.” Бут.3:12. Іншими словами: саме життя тілесної природи людини (Єви), полонило ненаситністю і звабливістю матеріальних пошуків. Порушення Божих Законів Життя приводить до духовно-морального розтління і фізичної смерті.
ВОРОЖНЕЧА МІЖ НАСІННЯМ ЖІНКИ І НАСІННЯМ ЗМІЯ.
"І ворожнечу покладу між тобою і жінкою, і між сіменем твоїм і між сіменем її; воно буде уражати тебе в голову, а ти будеш жалити його в п’яту.” Бут.3:15. Слово Боже дає чітке визначення лукавій, хитрій зміїній природі людини (змія), яка живе і мислить суто земними тварними матеріальними інтересами (ходити на череві і їсти прах). Бут.3:14; "Їхній бог – черево; слава їхня в соромі. Вони думають про земне”.Филип.4:19. А кінець їх загибель.
Божі слова звернені до "змія”: "ворожнечу положу між тобою і жінкою” мають велике пророче значення; а саме: життя Церкви праведників народить і явить істинних поклонників Богу, які будуть служити Йому в дусі і правді (насіння жінки). Світлом Істини вони будуть викривати і засуджувати хитрість і лукавство всякого безбожного мислення, у всіх його проявах – релігіях, філософіях, науках, і загальній культурі народів (вражати змія в голову). Бут.3:15
Практичне земне життя людей істинної віри буде в тій чи іншій мірі матеріально ущемлене (насіння змія жалить в пяту). "…І розлютився дракон на жінку і пішов щоб вступити в бій з іншими від насіння її, з тими, котрі виконують Заповіді Божі і мають свідчення Ісуса Христа”. Відк.12:17. Цими словами відкривається правдива сутність древнього змія, великого дракона, яка виявляється в тварній, хитрій, лукавій, підступній, жорстокій, звірячій природі безбожної людини. Відкр.12:9; 20:2. "Жінці сказав: …у болях будеш народжувати дітей;” Бут.3:16.
Слово Боже дає пророче визначення духовного стану спільноти людей (церкви). Порушення Волі Божої привело людину, спільноту людей, Церкву до втрати правдивої духовності – зв‘язку і єдності з Богом, до духовного падіння. В такому стані духовне відродження людей проходить вожко і болісно. Апостол Павло свідчить: "Діти мої, для яких я знову в муках народження, доки не відобразиться у вас Хритос!”. Гал.4:19. Молоду людину, яку увязнений апостол навернув до Бога, називає сином, якого родив у кайданах."…Якого родив в кайданах”. Филимон 1:10. "…бо я вас породив в Ісусі Христі благовістям.” 1Кор.4:15. "Жінка (церква) мала в утробі і кричала від болю і мук народження.” Відкр. 12:2.
Людина, принижуючись до тварного стану в духовному розтлінні опустилась до первозданного безпросвітнього тлінного стану. В прямому і переносному розумінні порушивши закон Життя, ввергла себе в тління (в порох земний.) "Він обернув їх мечем (Словом Істини) Своїм на порох…” Іс.41:2.
ЯК РОЗУМІТИ ШКІРЯНИЙ ОДЯГ АДАМА?
Щоб прикрити наготу потрібний одяг. Перш ніж виготовити шкіряний одяг потрібно умертвити тварину. Це означає, припинити в собі тварний образ життя. В Біблії одяг є символом праведності. Слово Боже говорить, що праведність, як одяг, може бути тільки тоді правдивою, коли всі природні задатки людини з різними їх характерними властивостями будуть підпорядковані духовності і поставлені на служіння духовним приорітетам – тобто принесені в жертву Богу. Це значить подолати, приборкати, "умертвити” в собі тварні начала, і таким чином "нагота” (сором тілесних вчинків) буздуховної людини буде прикрита плодами Духа. "Раджу тобі купити в Мене білу одежу, щоб одягтися, щоб сорому наготи твоєї не було видно” Об. 3:17-18; 2Кор. 5:3; Плач.Єр.1:8. "Тяжко згрішив Єрусалим і зробився огидним...побачили наготу його”.Плач.Єр.1:8. Ці слова відносяться для всіх віків і народів: щоб набути праведність (одяг) потрібно всі земні тілесні данності в людині підпорядкувати духовним Законам.
ВИГНАННЯ З РАЮ
Як було визначено в попередньому виясненні, Біблійного розуміння "раю”, "рай” є символом вивищеного, блаженного стану людини, яка перебуває в повному єднанні з Богом, в єднанні з Духом Премудрості Його Волі. Апостол Повло називає "раєм” стан людини, яка захоплена до "третього неба”, тобто піднесена до найвищих вершин духовного осяяння. 2Кор.12:2-4. В вищому блаженстві перебувають ті, "…хто виконує Заповіді Божі, щоб мати їм право на дерево життя.” Відкр.22:14. Споживання від Дерева Життя, сприйняття і впровадження Премудрості Премудрості Волі Божої в життя – це райське блаженство в праведності, мирі і радості.
Після трагічного періоду, коли "хитріший за всіх звірів польових” (витончений матеріалістський, підступний, лукавий розум людини), спокусив Єву (життя) тим, що "Дерево пізнання добра і зла” добре для їжі, приємне для очей, жадане, і дає знання.” Бут.3,6.
Що означає "вкусити від дерева пізнання добра і зла?” Найхитріший звернув увагу на величезні можливості, заховані в матеріальному світі Природи. Відкриття їх задовільнить всякі тілесні, тварні запити, і дасть можливість задовільнити нічим не стримувані суто земні матеріалістські прагнення. А вторгнення в глибини світобудови, проникнення в таїну закономірностей матерії, і пізнання їх відкриває можливість оволодівати, керувати і створювати штучний світ речей і явищ за своїми матеріалістськими пожадливостями. Всі інтелектуальні і фізичні сили людства спрямовані на невпинне накоплення матеріальних цінностей. Інтенсивними пошуками в світі нагромаджено гіганську систему земних, прагматичних знань. Внаслідок чого створено технології проникнення і оволодіння смертельними властивостями матерії,(пізнаня з дерева добра і зла) які вже стають реальною загрозою життя на землі. Таким чином світова технократична система, модернизуючи життя у всіх його напрямках, при відсутності духовності, супроводжується обвальним духовно-моральним занепадом і розтлінням.
Біблія дає визначення природи змія. Пророк говорить: "Господи, визволь мене від злої людини; захисти мене від насильника, що в серці своїм замишляють злі речі, що війни щодня викликають! Слова їхні жалять, немов отруйні змії; гадюча отрута в устах їхніх.” Пс.140:1-3. Це бездуховна людина, яка виявляє себе в хитрості, підступності, лукавстві, в злому мисленні, злих інстинктах, в злих побудженнях. Людина з тварним інстинктивним мисленням, і з відповідним матеріалістським способом життя, всіма її тварними, звірячими, жорстокими вчинками, проявляє себе "повзючим по землі” змієм, який в своїх земних хитрощах перевершив всіх у його роді з звірячим характером (хитріший). Тому таких Христос називає зміями і кодлом гадючим.
Матеріалістичне мислення в образі змія підступно заволоділо життям і продиктувало свої вимоги, показуючи принаду і привабливість пізнання матеріального світу і використання їх в своїх суто меркантильних інтересах, що приводить до втрати духовності (смертю помреш). ”Нечестиві вже з дня народження свого відступили; від материнського лона блудять, кажучи неправду. Отрута їхня, як отрута зміїна, як у того аспіда, що затуляє своє вухо, і не чує слів заклинача, чарівника, майстерного в чарівництві.” Пс. 58:3,4; Апостол Павло застерігає: "Але боюся, щоб часом як змій обманув Єву хитрістю своєю, так і думки ваші не відхилилися від простоти та чистоти у Христі.”2Кор.11:3.
Що є спокуса? Хто спокушає людину?
Біблія нам говорить: "Сину Мій! Якщо ти приступаєш служити Господу Богу, то приготуй душу твою до спокуси,” Сір.2:1. "Горе світові від спокус, бо мусять прийти спокуси; однак горе тій людині, через котру вони приходять”. Мф.18:7.
Апостол Яків говорить: "Блаженна людина, яка витримає спокусу, бо, будучи випробуваною одержить вінець життя, який обіцяв Господь тим, які люблять Його, (а люблячі виконують постанови Божі). Що спокусило Єву (життя)? "Кожний спокушається, захоплюючись і зваблюючись власною похіттю, похіть же зачавши породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть”. Яков.1:12-!5. Богом закладена в людині потреба в духовності, тобто споживати від "дерева життя”, щоб утвердитися на міцних основах Духа Премудрості” Бо ті, що не утверджені в вірі не маючи коріння вірують тільки до часу, а під час спокуси відпадають”. Лук.8:13.
Притаманне "змію” матеріалістське мислення – хитрість, підступність і лукавство заволоділо світом і спокушає людей задовільняти найрізноманітніші тілесні запити і нестримну пожадливість."Бо все що в світі, це похіть плоті, похіть очей і гордість життєва не є від Отця, а від світу”….Похіть плоті і похіть очей – суто матеріалістські побудження і інтереси, які є в природі – це і є те дерево, що стало жаданим і приємним для очей. Практичне життя (Єва) почало оволодівати людиною, яка в пізнаннях матеріального світу (вкусила його принади). "Світ минає і похіть його, а той, хто виконує Волю Божу перебуває повік!” Йоан.2:16,17. Таким чином відкривається нагота – бездуховність, - все нице, душевне, тілесне, бісовське. Коли людина відходить від повелінь Божих, тоді відкривається, її тварна тілесна натура, і відкривається її нагота. Так прикриваються формою безплодного служіння. Своєю світською деструктивною культурою і різним релігійним культослужінням, як фіговим листям, світ прикриває свою тварну наготу бездуховності. Маючи вигляд побожності, а сили її відреклися. До таких належать ті, що прокрадаються в доми та зводять жінок (Єва зведена), які утопають у гріхах і водяться всякими похотями, які завжди вчаться і ніколи не можуть прийти до пізнання Істини”."Тим.3:5-7. Формальне служіння не може дати істинного плоду віри. Істинне служіння не в формі а в Дусі і правді. " Отже стійте, підперезавши стегна ваші правдою і зодягнувшись в броню праведноасті.” Ефес.6:14. Йоан.4:24.
АДАМ, ДЕ ТИ?
"І почули голос Бога, Який ходив по раю під час прохолоди дня.” Бут.3:8.
Апостол звертається до людей Віри: "…не будьте дітьми за розумом, на зле будьте як діти, а розумом будьте повнолітні.” 1Кор.14:20. Повнолітній розум сприймає зміст, значення і сутність Слова Божого в його правдивому розумінні; так як воно "сповіщається не словами людської мудрості, а вивченими від Духв Святого, порівнюючи духовне з духовним.” 1Кор.2:13.
Голос Божий – це голос сумління. Це Божествена данність, яка може засуджувати чи виправдовувати помисли і дії людини. (Від слів своїх осудишся, і від слів своїх оправдаєшся Мф.12:37.). Чути голос Божий і бачити Його Лице може людина, яка живе згідно Премудрості вічних Божих Законів. Голос Божий і Його лице – це Світло Його Премудрості, Дух, Мир і Любов. Любов – сукупність всіх досконалостей. 1Кор.13: Рим.8:23. 2Кор.1:22.
Прохолода дня – це благосприятливий час, коли людина ще може чути Голос Божий, тобто коли сумління, як Божественна данність, не зруйнована зовнішніми чинниками (факторами), тобто впливами які відвертають від правдивого служіння. " і сховався Адам і жінка його від лиця Божого між деревами раю…”. Бут.3:8. Це означає: зваблюючись принадною перспективою земного розуміння життя, людина втрачала духовність. ЇЇ світогляд поступово зливався з матеріалістським образом мислення і зникав, ховався, тобто виправдовув себе між його заземленими хитрими різновидами…. Сховатися від лиця – це відійти від Світла Премудрості.
При будь-яких порушеннях повелінь Господніх, людина (Адам) відходить від лиця Господнього, від Премудрості Його Волі. Сумління, як Божествена данність дає оцінку духовного стану людини (Адама). "І покликав Господь Бог Адама і сказав: "Адаме, де ти?” Бут.3:9.
Голос сумління і свідомості – голос Божий в людині взиває "Де ти?!”, тобто в якому становищі ти опинився?
Голос сумління заговорив в Адамі, осудивши в ньому порушення Волі Божої і втрату звязку з духом Істини. Життя Людини, яке суперечить Божій Волі, виявляє свої тварні начала – так відкривається її нагота (… злякався, тому що я нагий і сховався). "Як напроти зла – добро, а напроти смерті – життя; так напроти благочестивого – грішник. Так дивись на всі діла Всевишнього: їх по два, одне напроти другого.” Сіраха.33:14. Воля Божа і воля людська; праведність Божа і людська… Так і "нагота” первозданної людини – це чистота і відкритість, а "нагота” порушника Волі Божої – це викриті, виявлені в світлі Господньому всі беззаконня його. (нагий і сховався).
Тілесна природа людини, гнучкість її мислення, завжди виправдовує свою неправоту, посилаючись на безліч різноманінтих причин. "Жінка, яку Ти мені дав, вона дала від дерева і я їв.” Бут.3:12. Іншими словами: саме життя тілесної природи людини (Єви), полонило ненаситністю і звабливістю матеріальних пошуків. Порушення Божих Законів Життя приводить до духовно-морального розтління і фізичної смерті.
ВОРОЖНЕЧА МІЖ НАСІННЯМ ЖІНКИ І НАСІННЯМ ЗМІЯ.
"І ворожнечу покладу між тобою і жінкою, і між сіменем твоїм і між сіменем її; воно буде уражати тебе в голову, а ти будеш жалити його в п’яту.” Бут.3:15. Слово Боже дає чітке визначення лукавій, хитрій зміїній природі людини (змія), яка живе і мислить суто земними тварними матеріальними інтересами (ходити на череві і їсти прах). Бут.3:14; "Їхній бог – черево; слава їхня в соромі. Вони думають про земне”.Филип.4:19. А кінець їх загибель.
Божі слова звернені до "змія”: "ворожнечу положу між тобою і жінкою” мають велике пророче значення; а саме: життя Церкви праведників народить і явить істинних поклонників Богу, які будуть служити Йому в дусі і правді (насіння жінки). Світлом Істини вони будуть викривати і засуджувати хитрість і лукавство всякого безбожного мислення, у всіх його проявах – релігіях, філософіях, науках, і загальній культурі народів (вражати змія в голову). Бут.3:15
Практичне земне життя людей істинної віри буде в тій чи іншій мірі матеріально ущемлене (насіння змія жалить в пяту). "…І розлютився дракон на жінку і пішов щоб вступити в бій з іншими від насіння її, з тими, котрі виконують Заповіді Божі і мають свідчення Ісуса Христа”. Відк.12:17. Цими словами відкривається правдива сутність древнього змія, великого дракона, яка виявляється в тварній, хитрій, лукавій, підступній, жорстокій, звірячій природі безбожної людини. Відкр.12:9; 20:2. "Жінці сказав: …у болях будеш народжувати дітей;” Бут.3:16.
Слово Боже дає пророче визначення духовного стану спільноти людей (церкви). Порушення Волі Божої привело людину, спільноту людей, Церкву до втрати правдивої духовності – зв‘язку і єдності з Богом, до духовного падіння. В такому стані духовне відродження людей проходить вожко і болісно. Апостол Павло свідчить: "Діти мої, для яких я знову в муках народження, доки не відобразиться у вас Хритос!”. Гал.4:19. Молоду людину, яку увязнений апостол навернув до Бога, називає сином, якого родив у кайданах."…Якого родив в кайданах”. Филимон 1:10. "…бо я вас породив в Ісусі Христі благовістям.” 1Кор.4:15. "Жінка (церква) мала в утробі і кричала від болю і мук народження.” Відкр. 12:2.
"Адаму сказав: за те, що ти послухав голосу жінки твоєї, і їв від дерева… проклята земля через тебе;… в поті лиця будеш їсти хліб, доки не повернешся в землю, з якої ти взятий, бо порох ти і в порох повернешся”. Бут.3:17-19.
Адам – людина волею Божих законів творення був піднятий з пороху і безодень земних (тобто з доісторичних часів безпросвітнього тварного буття) на висоти одухотворення Духом Премудрості Божої. Зваблений земними принадами, він опустився на рівень земних, тварних законів життя, (послухав голосу жінки), і так втрачаючи звязок з Богом, втратив свій духовний первозданний стан блаженства. Як розуміти слова: "…порох ти і в порох повернешся.”?
Людина, принижуючись до тварного стану в духовному розтлінні опустилась до первозданного безпросвітнього тлінного стану. В прямому і переносному розумінні порушивши закон Життя, ввергла себе в тління (в порох земний.) "Він обернув їх мечем (Словом Істини) Своїм на порох…” Іс.41:2.
ЯК РОЗУМІТИ ШКІРЯНИЙ ОДЯГ АДАМА?
Щоб прикрити наготу потрібний одяг. Перш ніж виготовити шкіряний одяг потрібно умертвити тварину. Це означає, припинити в собі тварний образ життя. В Біблії одяг є символом праведності. Слово Боже говорить, що праведність, як одяг, може бути тільки тоді правдивою, коли всі природні задатки людини з різними їх характерними властивостями будуть підпорядковані духовності і поставлені на служіння духовним приорітетам – тобто принесені в жертву Богу. Це значить подолати, приборкати, "умертвити” в собі тварні начала, і таким чином "нагота” (сором тілесних вчинків) буздуховної людини буде прикрита плодами Духа. "Раджу тобі купити в Мене білу одежу, щоб одягтися, щоб сорому наготи твоєї не було видно” Об. 3:17-18; 2Кор. 5:3; Плач.Єр.1:8. "Тяжко згрішив Єрусалим і зробився огидним...побачили наготу його”.Плач.Єр.1:8. Ці слова відносяться для всіх віків і народів: щоб набути праведність (одяг) потрібно всі земні тілесні данності в людині підпорядкувати духовним Законам.
ВИГНАННЯ З РАЮ
Як було визначено в попередньому виясненні, Біблійного розуміння "раю”, "рай” є символом вивищеного, блаженного стану людини, яка перебуває в повному єднанні з Богом, в єднанні з Духом Премудрості Його Волі. Апостол Повло називає "раєм” стан людини, яка захоплена до "третього неба”, тобто піднесена до найвищих вершин духовного осяяння. 2Кор.12:2-4. В вищому блаженстві перебувають ті, "…хто виконує Заповіді Божі, щоб мати їм право на дерево життя.” Відкр.22:14. Споживання від Дерева Життя, сприйняття і впровадження Премудрості Премудрості Волі Божої в життя – це райське блаженство в праведності, мирі і радості.
Після трагічного періоду, коли "хитріший за всіх звірів польових” (витончений матеріалістський, підступний, лукавий розум людини), спокусив Єву (життя) тим, що "Дерево пізнання добра і зла” добре для їжі, приємне для очей, жадане, і дає знання.” Бут.3,6.
Що означає "вкусити від дерева пізнання добра і зла?” Найхитріший звернув увагу на величезні можливості, заховані в матеріальному світі Природи. Відкриття їх задовільнить всякі тілесні, тварні запити, і дасть можливість задовільнити нічим не стримувані суто земні матеріалістські прагнення. А вторгнення в глибини світобудови, проникнення в таїну закономірностей матерії, і пізнання їх відкриває можливість оволодівати, керувати і створювати штучний світ речей і явищ за своїми матеріалістськими пожадливостями. Всі інтелектуальні і фізичні сили людства спрямовані на невпинне накоплення матеріальних цінностей. Інтенсивними пошуками в світі нагромаджено гіганську систему земних, прагматичних знань. Внаслідок чого створено технології проникнення і оволодіння смертельними властивостями матерії,(пізнаня з дерева добра і зла) які вже стають реальною загрозою життя на землі. Таким чином світова технократична система, модернизуючи життя у всіх його напрямках, при відсутності духовності, супроводжується обвальним духовно-моральним занепадом і розтлінням.
В умовах бездуховності створюється глобальна технократична система володіння світом, всіма сферами його життя. " і сказав Господь: ось Адам став, як один з нас, знаючи добро і зло.” Бут.3:22 На вершині запаморочливих "досягнень Людина вивищує себе богом (бог світа цього) і прагне осягнути життя у всіх можливих його проявах, опанувати часом і простором, поширити і увіковічити матеріалістські досягнення, проникнути в біологічну таїну природи і досягнути безсмертя. " Щоб не простяг руки … і не став жити вічно”. Бут.3:22 Щоб не допустити розвиток гріховної системи речей до їх утвердження і увіковічення,
Бог поставив на цій дорозі Своє "посланництво” (херувима з вогненним мечем) – тобто, поставив єдині непохитні Закони Життя. Без їх виконання ніякі бездуховні зусилля осягнути вічності неможливо, ні в утвердженні гріховної системи на землі, ні тимбільше, в увіковічненні тілесного життя, до чого прагне наука. "Ніщо нечисте не ввійде туди”. Слово Господнє.."…гостріше всякого меча двосічного: воно проникає до розділення душі і духа…судить думки і наміри серця”.Євр.4:12 Слово Боже "подібне до вогню і до молота, що розбиває скелю”. Єр.23,29.
Порушенням вічних Законів людина сама відчужує, відторгає і вилучає своє життя з закономірностей його збереження і розвитку в блаженстві повноти святості і радості. Порушенням Волі Творця людина виходить з благодатного стану і ввергає себе в темряву беззаконня, гріха і смерті. Виганяєть-ся з "Раю”