Чому Біблія нaписана мовою символів, притч і алегорій?
В чому полягає складність і своєрідність Біблійної мови? Чому Біблія написана мовою символів, притч і алегорій? Такі питання виникають у багатьох людей, які при читанні Святого Письма зустрічають складні тексти для їхнього розуміння, і не розуміючи їх говорять : "так Богу угодно” або " це – тайна”. Вони не враховують того суттєвого, що "Бог нічого не робить тайного, чого б не відкрив рабам Своїм пророкам”. Ам. 3:7. А для того, щоб мати вірне розуміння Писання потрібно виконувати слова Христа: "Досліджуйте Писання бо через них ви думаєте мати вічне життя, а вони говорять про Мене” Йоан. 5:39.
Вивчення буквального змісту Святого Писання не є його дослідженням. Дослідження – це проникнення в глибинну, духовну його сутність. Дослідження передбачає спостереження, порівняння, вивчення і висновок в цілому контексті Святого Писання. "…
А як здобушеш дорогоцінне з нікчемного, то будеш устами Моїми” Иер.15:19. Це означає: якщо при дослідженні буквальної, нікчемної форми текстових виразів Біблії, здобудеш правдиве, дорогоцінне, духовне їх значення, тільки тоді будеш Божим благовісником Істини.
Тоді стає зрозумілим, чому Біблія написана саме такою, на перший погляд, важко зрозумілою мовою. Спробуємо відповісти на це запитання, яке хвилює багатьох. Людина, наділена здібністю мислити і пізнавати має можливість відкривати закони матеріального світу у всій різноманітності їх взаємоззвязку і єдності. Будь-яка наука, наприклад, математика, біологія, фізика та інші, досліджуючи і відкриваючи закони матеріального світу, мають свою особливу мову. Людині, яка не заглиблювалась в ці науки, важко зрозуміти термінологію, на якій спілкуються фахівці. І ніхто не буде дорікати академіку, коли він говорить незрозумілою для всіх мовою. Ця мова зрозуміла для тих, хто причетний до цієї науки.
Біблія – єдина книга, в якій дана вся повнота Премудрості Духовних Законів Життя. Ця Премудрість явилась величним Відкриттям, необхідним для здійснення правдивих взаємовідносин людини до людини і до Першопричини всього сущого – до Бога.
Як була створена ця надзвичайна Книга? Яким чином здійснилось найважливіше відкриття – Відкриття вічних духовних Законів життя? Мужі Божі, натхнені спогляданням величності гармонії світобудови Божественних творінь виносили вірне розуміння всього існуючого. Вони "читали” величну Книгу Божої світобудови непошкодженим розумом, і їх вірне розуміння було тими устами і перстом Божим, якими вони сповістили і записали "прочитані” ними Єдині Божі Закони Буття.
ЯК РОЗУМІТИ МОВУ НЕБА?
Божі служителі, левити, керуючись Божою мудрістю, правдиво доносили людям Слово Боже. "… Говорили до народу… і робили розумним прочитане” Неем.8:8. "По всій землі була одна мова і одні слова” Быт. 11:1. Це означає, що Божі Закони Життя розумілися вірно і сприймалися однозначно. Отже, людина розуміла духовну, божествену мову, якою праведники сповіщали Істини Божі. Цією мовою неба навчав Ісус Христос. Але з Євангельських оповідей дізнаємось, що навіть ті, хто вчились у Христа не завжди розуміли Його мову…Иоан.6:56,60. Чому людина втратила розуміння духовності біблійної мови? Головну причину втрати здібності правдиво і вірно розуміти Святе Письмо, знаходимо в словах Ісуса Христа до лжевчителів, до лжепастирів всіх часів: "ви відміняєте Заповідь Божу, щоб зберегти свої передання і постанови” Мр.7:9. Яка ж спільність Заповідей з питанням про мову Біблії?
Досліджуючи Слово Боже, необхідно керуватися, основними принципами, як ключем для розуміння, викладеними у самій Біблії. "Жодне пророцтво в Писанні не залежить від власного вияснення. Бо промовляли його святі люди Божі, проваджені Духом Святим” (Премудрістю Божою). 2 Пет.1:21. "Звертайтесь до Закону Віддкриття! – говорить Бог через пророка, – і якщо хтось говорить не так, як це слово, то в них нема світла” Ис.8:20.
На основі Десяти Заповідей стверджуються весь Закон і пророки (Мф. 22:40). Оскільки Заповіді, дані Самим Богом, є Святинею, засвідченою виконанням Ісуса Христа, то тільки в їх світлі можемо відкривати мудрість Святого Письма. Десять Божих Заповідей – це непохитні Закони Життя людини.
Тільки тоді, коли все, що написане в образах і алегоріях, повеліннях і діях узгоджується з мудрістю букви і духа Заповідей, і не суперечить їм, тоді тільки відкривається вірний і правдивий зміст Святого Письма. Всі Божі закони природи є незмінні і вічні.
Бог поставив землю на "твердих основах”, на твердих незмінних закономірностях життя і існування матеріального світу. Всі явища і процеси, які записані в Біблії, і які не суперечать мудрості Божих Законів життя, – є правдивими. Їх буквальний зміст беззаперечно повчальний. І навпаки, якщо тексти Біблії не узгоджуються з очевидністю законів природи і вступають всупереч їх логіки, то їх потрібно розуміти як образи і символи, які мають іномовне значення.
КНИГА НАПИСАНА ЗСЕРЕДИНИ І ЗЗОВНІ
Дух Святого Письма свідчить, що відпочатку всі пророки і Сам Ісус Христос "говорив до народу притчами і без притчі нічого не говорив їм” (Мф. 13:34). "… Відкрию в притчах уста Мої і розповім про приховане з віків давніх” Пс.78:2. "… І буду через пророків говорити притчами” Ос. 12:11. Запитаємо разом з апостолами: "Чому притчами?” Мова Біблії залучає людину в процес творчого мислення духовними категоріями, і це спрямовано на благо людини. Якщо людина фізично не працює, то в неї атрофується фізична система життєдіяльності. Якщо ж людина не мислить категоріями духовними, не задіює свій розум для духовної праці, то вона втрачає здатність розуміти духовну мову Біблії. "Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі”. Кол.3:2. Це означає: мислити про висоти Премудрості Божої Волі, а не про земні тлінні цінності.
Отже, Біблія написана властивою їй мовою для того, щоб:
передати Божествену Мудрість в найпростіших, найдоступніших і найстисліших образних вираженнях;
виявити і відібрати тих, хто не втратив здібності оцінити і сприйняти очевидні духовні цінності;
залучити людину стати співучасником відкриття величних Біблійних Істин через дослідження Писання в процесі заглиблення в його духовну сутність;
захистити і зберегти Святе Письмо від усіх злоумисників, і запобігти злому вторгненню сильних світа цього. Адже Біблія на протязі тисячоліть була недоступною їхньому розумінню, тому вони не знищили заховані в ній істини, які спрямовані проти їх беззаконня і зла.
Таким чином, Біблія зберегла свою цілісність і пронесла її крізь тисячоліття. Завдяки іномовності Біблії, вона стала збереженою від злих посягань, які були спрямовані проти неї.
Пророк Іоан "бачив в правиці Сидячого на престолі Книгу, написану зсередини і ззовні.” Откр. 5:1.
Книга ця – Святе Письмо. Те, що вона написана зсередини, означає її глибинну, духовну, правдиву сутність і зміст. А те, що Книга написана ззовні, означає, що мудрість Слова Господнього написана притчами і алегоріями – "одягнута” в зрозумілі властивості предметів , значення подій і явищ природи.
Виходячи з наведеного, можна зрозуміти чому Біблія написана своєрідною мовою.
РОЗУМНІ ЦЕ ЗРОЗУМІЮТЬ
Кожна людина доброї волі сьогодні стоїть перед вибором – служителем якого завіту вона хоче бути. Служителем єдиного правдивого Завіту, який був відпочатку і відкритий Христом, як Новий Завіт вірного розуміння Святого Письма? Чи служителем формального завіту, в буквальному викривленому його розумінні, якого тримаються сучасні традиційні релігії? "Він дав нам спроможність бути служителями Нового Завіту, не букви, а духа, бо буква вбиває а дух оживляє” (2 Кор. 2:6). "Улюблені, пишу вам не нову Заповідь, але Заповідь давню, яку ви мали від початку. Заповідь давня – це Слово, яке ви чули раніше” (1 Ін.2,7).
Духовна мова Біблії є своєрідним засобом, що виявляє людей здібних мислити і сприймати духовні відкриття для служіння Богу в Дусі і Правді. "Прийде час, і настав уже, коли істинні поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі і Істині, бо таких поклонників Отець шукає Собі” Иоана 4:24.
Вивчення буквального змісту Святого Писання не є його дослідженням. Дослідження – це проникнення в глибинну, духовну його сутність. Дослідження передбачає спостереження, порівняння, вивчення і висновок в цілому контексті Святого Писання. "…
А як здобушеш дорогоцінне з нікчемного, то будеш устами Моїми” Иер.15:19. Це означає: якщо при дослідженні буквальної, нікчемної форми текстових виразів Біблії, здобудеш правдиве, дорогоцінне, духовне їх значення, тільки тоді будеш Божим благовісником Істини.
Тоді стає зрозумілим, чому Біблія написана саме такою, на перший погляд, важко зрозумілою мовою. Спробуємо відповісти на це запитання, яке хвилює багатьох. Людина, наділена здібністю мислити і пізнавати має можливість відкривати закони матеріального світу у всій різноманітності їх взаємоззвязку і єдності. Будь-яка наука, наприклад, математика, біологія, фізика та інші, досліджуючи і відкриваючи закони матеріального світу, мають свою особливу мову. Людині, яка не заглиблювалась в ці науки, важко зрозуміти термінологію, на якій спілкуються фахівці. І ніхто не буде дорікати академіку, коли він говорить незрозумілою для всіх мовою. Ця мова зрозуміла для тих, хто причетний до цієї науки.
Біблія – єдина книга, в якій дана вся повнота Премудрості Духовних Законів Життя. Ця Премудрість явилась величним Відкриттям, необхідним для здійснення правдивих взаємовідносин людини до людини і до Першопричини всього сущого – до Бога.
Як була створена ця надзвичайна Книга? Яким чином здійснилось найважливіше відкриття – Відкриття вічних духовних Законів життя? Мужі Божі, натхнені спогляданням величності гармонії світобудови Божественних творінь виносили вірне розуміння всього існуючого. Вони "читали” величну Книгу Божої світобудови непошкодженим розумом, і їх вірне розуміння було тими устами і перстом Божим, якими вони сповістили і записали "прочитані” ними Єдині Божі Закони Буття.
ЯК РОЗУМІТИ МОВУ НЕБА?
Божі служителі, левити, керуючись Божою мудрістю, правдиво доносили людям Слово Боже. "… Говорили до народу… і робили розумним прочитане” Неем.8:8. "По всій землі була одна мова і одні слова” Быт. 11:1. Це означає, що Божі Закони Життя розумілися вірно і сприймалися однозначно. Отже, людина розуміла духовну, божествену мову, якою праведники сповіщали Істини Божі. Цією мовою неба навчав Ісус Христос. Але з Євангельських оповідей дізнаємось, що навіть ті, хто вчились у Христа не завжди розуміли Його мову…Иоан.6:56,60. Чому людина втратила розуміння духовності біблійної мови? Головну причину втрати здібності правдиво і вірно розуміти Святе Письмо, знаходимо в словах Ісуса Христа до лжевчителів, до лжепастирів всіх часів: "ви відміняєте Заповідь Божу, щоб зберегти свої передання і постанови” Мр.7:9. Яка ж спільність Заповідей з питанням про мову Біблії?
Досліджуючи Слово Боже, необхідно керуватися, основними принципами, як ключем для розуміння, викладеними у самій Біблії. "Жодне пророцтво в Писанні не залежить від власного вияснення. Бо промовляли його святі люди Божі, проваджені Духом Святим” (Премудрістю Божою). 2 Пет.1:21. "Звертайтесь до Закону Віддкриття! – говорить Бог через пророка, – і якщо хтось говорить не так, як це слово, то в них нема світла” Ис.8:20.
На основі Десяти Заповідей стверджуються весь Закон і пророки (Мф. 22:40). Оскільки Заповіді, дані Самим Богом, є Святинею, засвідченою виконанням Ісуса Христа, то тільки в їх світлі можемо відкривати мудрість Святого Письма. Десять Божих Заповідей – це непохитні Закони Життя людини.
Тільки тоді, коли все, що написане в образах і алегоріях, повеліннях і діях узгоджується з мудрістю букви і духа Заповідей, і не суперечить їм, тоді тільки відкривається вірний і правдивий зміст Святого Письма. Всі Божі закони природи є незмінні і вічні.
Бог поставив землю на "твердих основах”, на твердих незмінних закономірностях життя і існування матеріального світу. Всі явища і процеси, які записані в Біблії, і які не суперечать мудрості Божих Законів життя, – є правдивими. Їх буквальний зміст беззаперечно повчальний. І навпаки, якщо тексти Біблії не узгоджуються з очевидністю законів природи і вступають всупереч їх логіки, то їх потрібно розуміти як образи і символи, які мають іномовне значення.
КНИГА НАПИСАНА ЗСЕРЕДИНИ І ЗЗОВНІ
Дух Святого Письма свідчить, що відпочатку всі пророки і Сам Ісус Христос "говорив до народу притчами і без притчі нічого не говорив їм” (Мф. 13:34). "… Відкрию в притчах уста Мої і розповім про приховане з віків давніх” Пс.78:2. "… І буду через пророків говорити притчами” Ос. 12:11. Запитаємо разом з апостолами: "Чому притчами?” Мова Біблії залучає людину в процес творчого мислення духовними категоріями, і це спрямовано на благо людини. Якщо людина фізично не працює, то в неї атрофується фізична система життєдіяльності. Якщо ж людина не мислить категоріями духовними, не задіює свій розум для духовної праці, то вона втрачає здатність розуміти духовну мову Біблії. "Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі”. Кол.3:2. Це означає: мислити про висоти Премудрості Божої Волі, а не про земні тлінні цінності.
Отже, Біблія написана властивою їй мовою для того, щоб:
передати Божествену Мудрість в найпростіших, найдоступніших і найстисліших образних вираженнях;
виявити і відібрати тих, хто не втратив здібності оцінити і сприйняти очевидні духовні цінності;
залучити людину стати співучасником відкриття величних Біблійних Істин через дослідження Писання в процесі заглиблення в його духовну сутність;
захистити і зберегти Святе Письмо від усіх злоумисників, і запобігти злому вторгненню сильних світа цього. Адже Біблія на протязі тисячоліть була недоступною їхньому розумінню, тому вони не знищили заховані в ній істини, які спрямовані проти їх беззаконня і зла.
Таким чином, Біблія зберегла свою цілісність і пронесла її крізь тисячоліття. Завдяки іномовності Біблії, вона стала збереженою від злих посягань, які були спрямовані проти неї.
Пророк Іоан "бачив в правиці Сидячого на престолі Книгу, написану зсередини і ззовні.” Откр. 5:1.
Книга ця – Святе Письмо. Те, що вона написана зсередини, означає її глибинну, духовну, правдиву сутність і зміст. А те, що Книга написана ззовні, означає, що мудрість Слова Господнього написана притчами і алегоріями – "одягнута” в зрозумілі властивості предметів , значення подій і явищ природи.
Виходячи з наведеного, можна зрозуміти чому Біблія написана своєрідною мовою.
РОЗУМНІ ЦЕ ЗРОЗУМІЮТЬ
"Чому люди стали нездатними розуміти біблійну мову?” Тому що їх розум і мислення спрямовані і зосереджені на задоволенні лише тілесних пожадливостей. "Їхній бог – черево; а слава їхня в соромі. Вони думають про земне.”Філ.3:19. Так ставши на дорогу Каїна, людина швидко втрачала здібність мислити про те, "що тільки правдиве, що чесне, що справедливе, що… чисте, що… чеснота і похвала.” Філ.4:8. Людина втратила здібність мислити духовними категоріями. І тому своїм земним способом мислення люди стали нездатними розуміти і сприймати чистоту і простоту мудрості Слова Господнього. А нездатність розуміння духовності Слова Божого веде до його спотворення.
Втрата вірного розуміння Слова Істини приводить до надання текстам Святого Письма невластивого їм перекрученого, спотвореного, містичного і магічного значення. До тих, хто не розуміє і не намагається розуміти духовної, правдивої сутності Святого Письма, а в своїх твердженнях спирається на буквальний зміст, сьогодні звучать слова Христа: "ви блудите, не знаючи Писання”, "і не зрозуміє цього ніхто із нечестивих, а мудрі зрозуміють” Мф. 22:29; Дан.12:10. Бо тільки нечестивець з спотвореним язичницьким мисленням допускає в своєму розумінні, що Бог міг давати накази вбивати і з найлютішою жорстокістю винищувати цілі народи. Тому, що "їхній розум засліплений, бо і по цей день покривало залишається незнятим під час читання Старого Завіту, тому що воно знімається Христом. І по цей день, коли вони читають Мойсея, покривало ( сліпота нерозуміння Істини, покритої буквою писання ) лежить на їхньому серці” 2Кор.3:14,15. Таким людям важко зрозуміти, що те, чого не може чинити святість Христа, тим більше, не може чинити святість Його Отця – Бога.
Кожна людина доброї волі сьогодні стоїть перед вибором – служителем якого завіту вона хоче бути. Служителем єдиного правдивого Завіту, який був відпочатку і відкритий Христом, як Новий Завіт вірного розуміння Святого Письма? Чи служителем формального завіту, в буквальному викривленому його розумінні, якого тримаються сучасні традиційні релігії? "Він дав нам спроможність бути служителями Нового Завіту, не букви, а духа, бо буква вбиває а дух оживляє” (2 Кор. 2:6). "Улюблені, пишу вам не нову Заповідь, але Заповідь давню, яку ви мали від початку. Заповідь давня – це Слово, яке ви чули раніше” (1 Ін.2,7).
Духовна мова Біблії є своєрідним засобом, що виявляє людей здібних мислити і сприймати духовні відкриття для служіння Богу в Дусі і Правді. "Прийде час, і настав уже, коли істинні поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі і Істині, бо таких поклонників Отець шукає Собі” Иоана 4:24.