Релігія – що це ? Сутність та ознаки правдивої релігії
В Біблії нема слова "релігія, і тому це слово досі немає однозначного пояснення, хоч відомо, що воно ввійшло в античну літературу в зв’язку з існуванням великої кількості язичницьких вірувань з різноманітними формами поклоніння культам.. Латинські слова "релігаре” – зв’язувати і "релігія” – відновити зв’язок, по суті мають одне значення і повністю відповідають науці Святого Письма про найважливішу для людини необхідність: відновити зв’язок з Богом, навернутись до Першоджерел правдивої духовності. В чому полягає зв’язок з Богом?
Виняткова особливість Людини, як найвищого творива Божого в тому, що вона наділена богоподібними данностями: широким розумом, вільною волею і творчими здібностями. Наділена розумом, Людина має можливість пізнавати Премудрість вічних Божих Законів Життя, пізнавати загальні закони Природи, якими живе, рухається і існує все суще. Володіючи цією феноменальною данністю розуміння, Людина може пізнавати саму себе, свою сутність, призначення і сенс свого життя у велетенській світобудові Буття. Про пізнавальні можливості людей говорить Біблія: "Світло розуміння вклав Він (Бог) у їхні серця, щоб явити їм велич діл Своїх… життєвий закон передав їм у спадщину; вічний Завіт уклав з ними і показав їм суди Свої” (Сір.17,6-11). "…те, що можна знати про Бога, явне для них, бо Бог явив їм. Бо невидиме Його, вічна сила Його і Божество, від створення світу через роздумування над творами стає зрозумілим (Рим.1,20;). Він створив весь рід людський… щоб вони шукали Бога, хоч Він не далеко від кожного з нас, бо ми Ним живемо, рухаємось і існуємо…” Дії.17:27.
Таким чином, Людина може усвідомлювати існування Бога, як творящу Премудрість і Єдинопричину всього існуючого. Наділена вільною волею, Людина має можливість вибору: підпорядкувати своє земне, тілесне єство пізнаним і усвідомленим Духовним Законам Життя, які відкриті Богом від початку. Тільки так людина може поєднатися з Творцем у єдиному Дусі Премудрості і гармонії вічного Буття.
Володіючи могутнім творчим потенціалом, Людина може вдосконалювати себе за образом і подобою, даному Богом в Його Слові-Премудрості, яку у всій повноті осягнув, втілив і явив Собою Христос. Дар творчості Людина може використовувати і скеровувати і в протилежних намірах – на обслуговування і задоволення різноманітних і безкінечних земних, суто тілесних, тваринних запитів. Коли, при яких обставинах і як цей зв’язок втрачається.? Цей зв’язок втрачається тоді, коли людина, керуючись стихією душевних, земних, тілесних начал, йде своїми особистими дорогами беззаконня
ДУХОВНЕ ПАДІННЯ АДАМА
В образі Адама, людство в далекому минулому вибрало звабливу дорогу споживання з "Дерева пізнання” матеріального світу і надбання його суто матеріальних цінностей. На шляху пошуку і в жорстокій боротьбі за володіння ними, людство швидко втрачало звя’зок з Першоджерелом Духовності – з Творцем, з Премудрістю Його Духовних Законів Життя. Осягаючи пізнання фізичних законів Природи, Людина в зухвалості і зазнайстві вивищувала себе до самозабуття. Почалось духовне падіння Адама, яке так образно і яскраво відобразив пророк Єзекиїль в 28розділі. З первозданної духовної висоти, на яку Бог від початку вивів і поставив Людину, наділивши її духовними данностями, вона швидко скочувалась до духовно-морального занепаду. З втратою зв’язку з Богом, почався трагічний розвиток сумної історії людства. Гріховне падіння, набуваючи шаленних темпів, має своє страхітливе продовження, і в наш час вже сягає явно загрозливих масштабів. Первозданний духовний зв’язок і єднання з Богом були втрачені. Людина зробила згубний вибір з його очевидними фатальними наслідками – Премудрості Творця протиставила свій земний, чуттєвий, душевний, бісовський розум, діяльністю якого створювалось і створюється все зло, що звалюється на людство. "душевна людина не сприймає того, що від Духа Божого, бо вона вважає це безумством; і не може зрозуміти, тому, що про це треба судити духовно… духовний судить про все...” (Як.3,15; .Кор.2,14-15). Волі Божій, "…яка є в виконанні Його Заповідей, людина протиставила свою бездуховну волю, пішла своїми земними дорогами без Отця, без Бога, без керівництва Пемудрістю Його Законів Життя. Зухвале свавілля надто далеко віддалило людину від Першоджерел вічного Життя. Вона остаточно втрачала духовний образ мислення і духовність життя. Втрачала правдиве світосприймання і розуміння Єдинопричини Буття. На цій дорозі в постійній гонитві і боротьбі за досягнення земних цілей, Людина остаточно втрачала свою гідність і призначення. "Називаючи, себе мудрими, вони потуманіли... "Бог обернув мудрість світу цього в безумство”. Рим.1:22; 1.Кор.1:20. З цими земними, тлінними "здобутками” людство в образі Каїна явилось перед Творцем з земними "плодами” своєї бездуховної трагічної, кровавої історії.
Надактивною земною діяльністю людство в образі Каїна створило свою земну, матеріальну культуру з усіма її супроводжуючими згубними процесами і трагічними наслідками, з яких і продовжує складатись сумна кривава історія світу. Таким чином Людина даний їй розум протиставила Премудрості Бога. Волі Божій, яка виражалась в Любові, людина протиставила свою плотську волю в злісному прагненні самоутвердження і панування над собі подібними. Пізнані Закони Божої Природи людина своєю творчістю використовує в своїх ненаситних матеріалістських інтересах. Всю свою діяльність спрямовує проти всього Божого творива, спустошуючи первозданну красу Землі. Людство впало в найпримітивніше язичництво з його чуттєвим, ірраціональним мисленням: фантасмагоріями, містицизмом, магізмом, містеріями, міфотворством, культами і ідолопоклонством. Таким чином втративши звя’зок з Богом – з Премудрістю Його Законів життя – людство пройшло довгий історичний шлях блукань від грубого примітивного язичництва до матеріалізму в його крайньому виявленні - до повного безбожства. Отаннє стало найнижчою мірою духовного падіння з всіма його відомими нам наслідками... (бо якщо в далекому минулому нерозумний міг тільки в серці своєму сказати, тобто подумати, що нема Бога, Пс.13:1. то в наш час це безумство стало публічною ідеологією матеріалізму).
ЯЗИЧНИЦТВО НОВОГО ТИПУ
Людство, в образі блудного сина, довго блукало манівцями і лабіринтами жорстокої темряви марновірства. Водиме хтивими побудженнями і запитами тілесної природи, воно завжди находило виправдання своєї діяльності в язичницькому способі мислення як у минулому, так і в язичництві нашого часу з його жорстокими облудними релігіями, ідеологіями, політикою і культурою. Світ, в образі біблійного Єгипту, водимий його отуманілими мудрецями, як говорить пророк: "заблудився у всіх ділах його”. Іс.19,9-15. На цих згубних, довгих історичних дорогах народи зазнали виснаження своїх духовних, інтелектуальних, моральних і навіть фізичних сил. Без Бога вичерпали весь потенціал всіх своїх земних можливостей.
"ЗУПИНІТЬСЯ НА ДОРОГАХ ВАШИХ”
Напротязі всієї історії вічний голос Божої Любові устами пророків не переставав звертатися до всіх народів: ”Зупиніться на дорогах ваших і роздивіться і розпитайте про дороги вікодавні, де дорога добра і йдіть по ній, і знайдете спокій душам вашим .Але вони сказали: "не підемо” (Єрем.6,16). "Прийдіть до Мене всі знеможені і обтяжені і Я заспокою вас. Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірливий серцем, і знайдете спокій душам вашим .Бо ярмо Моє любе і тягар Мій легкий” (Мтв.11,28-30).
Я, Єгова, говорю правду, відкриваю істину; оберніться до Мене і спасетеся всі кінці землі” (Іс.45,20,22). Відгукнутися на поклик голосу віковічної Мудрості, щоб відновити втрачений зв’язок і поєднання з Богом, стає не тільки потребою, а в умовах критичного стану речей у світі, стає крайньою необхідністю. "Збирайтеся, приходьте, наблизьтесь всі, хто вцілів із народів…”( ті, кого розум, воля і сумління ще не є безнадійно зруйновані беззаконням і гріховним розтлінням.) Таким ще є можливість спастись від загибелі, яку так швидко наближують інтенсивні процеси гріховної діяльності світової матеріалістсько- технократичної системи. "Я не маю гніву, – говорить Бог, і той, хто хоче спастись, і ”знайти захист у Мене,… нехай же укладе мир зі Мною.” Іс.27:4-5.
На яких умовах людині дається можливість відновити втрачений зв’язок з Богом, примиритися з Ним? Щоб спастись особисто, тобто визволитись від гріха всякого беззаконня, щоб зупинити стрімке падіння в пропасть остаточної духовної деградації і явної загрози самознищення необхідно прийняти Премудрість вічних Божих Законів Життя і негайно впроваджувати їх у всі сфери життєдіяльності людини і людства.
ЗАПОВІДІ – ОСНОВА СПАСІННЯ
Воля Єдиного, Самоіснуючого Бога, доступна для розуміння (Вт. 29,28) і сповна відкрита і виражена Самим Творцем в Десяти Заповідях. Заповіді є основою всього Святого Писання, на яких стверджуються весь Закон і Пророки. "Заповідь, яку заповідаю тобі нині не тяжка для тебе й не недосяжна тобі… Ні! Це Слово дуже близько до тебе. Воно в тебе на устах і у твоєму серці, щоб його виконувати "(Вт.30,11,14) "Не думайте, що Я прийшов порушити Закон чи Пророків, не прийшов Я порушити, а виконати” Мф.5:17-18. Рим.3:31 "Той, хто каже: "я пізнав Його, а не виконує Заповідей Його, той не правдомовець і немає в ньому правди… Улюблені, пишу вам не нову Заповідь, а Заповідь давню, яку ви мали від початку.” Йоан.15:10. Ось величне свідчення єдиної Основи і відновлення істинного звя’зку і єднання Людини-Сина з Отцем!
Як бачимо, тільки виконанням Волі Божої, вираженої в Десяти Заповідях, Ісус Христос відкрив правдиве єднання людини з Отцем небесним. Христос відкрив в чому полягає правдива сутність, зміст і розуміння істинної релігії. Бог назвав їх Одкровенням говорячи устами пророка :”Звертайтесь до Закону і Одкровення його, якщо вони не говорять, як це слово, то нема в них світла Іс.8:20. Вих.25:16. Божественне Відкриття в Десяти Заповідях, які Творець особисто дав світові, є єдиним критерієм, мірилом істинного пізнання. Вони дають вірне визначення всім явищам, процесам, всяким цінностям і речам у всьому найскладнішому різномаїтті їх взаємовідносин. Прийняття і неухильне виконання Заповідей уможливлює вирішення всіх найскладніших проблем світу і кожної людини зокрема .
ВІДНОВЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ З БОГОМ.
Чотири Заповіді першої скрижалі відкривають відношення людини безпосередньо до Всевишнього до Першопричини всього сущого, до Бога. Шість Заповідей другої скрижалі висвітлюють всю повноту вірного відношення людини до людини у всіх життєвих проявах. Ці дві твердині істинної духовності Христос назвав Заповідями Любові до Бога і Любові до ближнього. Ось ті єдині Умови, на яких Єгова Бог входить в Заповіт з людиною і відновлює втрачений нею духовний зв’язок з Ним! Таким чином виконання Волі Божої, засвідченої і явленої в святості Ісуса Христа, є єдиною умовою відновлення зв’язку людини з Богом, тобто, єдиною твердинею Істинної Релігії. Все: спосіб мислення , розуміння , наміри , почуття і вчинки людини, що суперечать хоч би одній із Заповідей Єдиного Бога Єгови – суперечить Христу, суперечить Духу Святому – Духу Істини, противиться Божій Любові, руйнує і веде до загибелі духовне і фізичне життя. Бо Любов, як найвищий прояв правдивої духовності, є виконання Волі Божої, виконання Його Заповідей. Без всякого, т. з. богослов’я, або теології Заповіді гранично чітко, конкретно і зрозуміло визначають правдиву духовність і відповідні вчинки кожної людини. Тільки в світлі Заповідей відкривається правдивість, або облудність будь-якої релігії. ”По плодах їх пізнаєте їх.” – говорить Христос. Мф.7:16.
Правдивою релігією є тільки та релігія, яка здійснює зв’язок з Богом на Його Умовах – на беззастережному прийнятті і виконанні Його Волі, вираженої в Десяти Заповідях Любові до Бога і Любові до людини, і вірі в Ісуса Христа, Котрий святістю Свого життя явив повноту їх виконання. Без виконання нема любові. Йоан.5:2-3. Істинна релігія – це відновлення духовного зв’язку з Богом, щоб в Ісусі Христі отримати спасіння в братерському єднанні Його любові. Всяка віра, яка вважає себе правдивою, але не відновлює і не здійснює зв’язок з Богом на Його Умовах, які Бог від початку особисто відкрив народам в Десяти Заповідях не є правдивою вірою, не є правдивим відновленням зв’язку з Богом, не є правдивою релігією. "…і біси вірують і тремтять”, тобто, бездуховні пусті люди також вірять у всяку марноту тобто виражають свою віру чуттєвим емоціональним страхом.(Як.2:10) „В Любові нема страху, бо Любов є виконання Заповідей.” Рим.13:8-10. Людство ніколи не було позбавлене Любові Божої, зверненої до всіх народів. Про неминущу велич Заповідей від початку свідчать всі патріархи, пророки, Христос і апостоли. ”Хто порушить одну з найменших цих заповідей і так навчить людей, той буде найменшим (нікчемним, ніщо) у Царстві Небеснім, а хто виконає і навчить, той буде великим у Царстві Небеснім.” Мф.5:19 - так говорить Христос. Повеління Бога благовістити Його Волю для спасіння всім народам пророк виражає закликом: "Пам’ятайте Завіт Його…сповіщайте язичникам славу Його…Бо від Мене (Господа) вийде Закон і Правосуддя Моє поставлю Світлом для народів”. Іс.51:4 "Завіт Мій – Завіт Життя і Миру”. Закон Істини повинен бути в устах благовісників Божих для всіх народів. Мал.2:4.
Незалежно ні від яких людських передань т. з. "отців церкви”, незалежно від різноманітних, теософій, доктрин і догматів з їх формами і обрядами – Святе Писання відкриває істинну релігію в простоті вірного її розуміння. Відкриває вірний і єдиний спасаючий зв’язок з Богом , звязок в Святому Дусі Істини Його вічних Заповідей.
Виняткова особливість Людини, як найвищого творива Божого в тому, що вона наділена богоподібними данностями: широким розумом, вільною волею і творчими здібностями. Наділена розумом, Людина має можливість пізнавати Премудрість вічних Божих Законів Життя, пізнавати загальні закони Природи, якими живе, рухається і існує все суще. Володіючи цією феноменальною данністю розуміння, Людина може пізнавати саму себе, свою сутність, призначення і сенс свого життя у велетенській світобудові Буття. Про пізнавальні можливості людей говорить Біблія: "Світло розуміння вклав Він (Бог) у їхні серця, щоб явити їм велич діл Своїх… життєвий закон передав їм у спадщину; вічний Завіт уклав з ними і показав їм суди Свої” (Сір.17,6-11). "…те, що можна знати про Бога, явне для них, бо Бог явив їм. Бо невидиме Його, вічна сила Його і Божество, від створення світу через роздумування над творами стає зрозумілим (Рим.1,20;). Він створив весь рід людський… щоб вони шукали Бога, хоч Він не далеко від кожного з нас, бо ми Ним живемо, рухаємось і існуємо…” Дії.17:27.
Таким чином, Людина може усвідомлювати існування Бога, як творящу Премудрість і Єдинопричину всього існуючого. Наділена вільною волею, Людина має можливість вибору: підпорядкувати своє земне, тілесне єство пізнаним і усвідомленим Духовним Законам Життя, які відкриті Богом від початку. Тільки так людина може поєднатися з Творцем у єдиному Дусі Премудрості і гармонії вічного Буття.
Володіючи могутнім творчим потенціалом, Людина може вдосконалювати себе за образом і подобою, даному Богом в Його Слові-Премудрості, яку у всій повноті осягнув, втілив і явив Собою Христос. Дар творчості Людина може використовувати і скеровувати і в протилежних намірах – на обслуговування і задоволення різноманітних і безкінечних земних, суто тілесних, тваринних запитів. Коли, при яких обставинах і як цей зв’язок втрачається.? Цей зв’язок втрачається тоді, коли людина, керуючись стихією душевних, земних, тілесних начал, йде своїми особистими дорогами беззаконня
ДУХОВНЕ ПАДІННЯ АДАМА
В образі Адама, людство в далекому минулому вибрало звабливу дорогу споживання з "Дерева пізнання” матеріального світу і надбання його суто матеріальних цінностей. На шляху пошуку і в жорстокій боротьбі за володіння ними, людство швидко втрачало звя’зок з Першоджерелом Духовності – з Творцем, з Премудрістю Його Духовних Законів Життя. Осягаючи пізнання фізичних законів Природи, Людина в зухвалості і зазнайстві вивищувала себе до самозабуття. Почалось духовне падіння Адама, яке так образно і яскраво відобразив пророк Єзекиїль в 28розділі. З первозданної духовної висоти, на яку Бог від початку вивів і поставив Людину, наділивши її духовними данностями, вона швидко скочувалась до духовно-морального занепаду. З втратою зв’язку з Богом, почався трагічний розвиток сумної історії людства. Гріховне падіння, набуваючи шаленних темпів, має своє страхітливе продовження, і в наш час вже сягає явно загрозливих масштабів. Первозданний духовний зв’язок і єднання з Богом були втрачені. Людина зробила згубний вибір з його очевидними фатальними наслідками – Премудрості Творця протиставила свій земний, чуттєвий, душевний, бісовський розум, діяльністю якого створювалось і створюється все зло, що звалюється на людство. "душевна людина не сприймає того, що від Духа Божого, бо вона вважає це безумством; і не може зрозуміти, тому, що про це треба судити духовно… духовний судить про все...” (Як.3,15; .Кор.2,14-15). Волі Божій, "…яка є в виконанні Його Заповідей, людина протиставила свою бездуховну волю, пішла своїми земними дорогами без Отця, без Бога, без керівництва Пемудрістю Його Законів Життя. Зухвале свавілля надто далеко віддалило людину від Першоджерел вічного Життя. Вона остаточно втрачала духовний образ мислення і духовність життя. Втрачала правдиве світосприймання і розуміння Єдинопричини Буття. На цій дорозі в постійній гонитві і боротьбі за досягнення земних цілей, Людина остаточно втрачала свою гідність і призначення. "Називаючи, себе мудрими, вони потуманіли... "Бог обернув мудрість світу цього в безумство”. Рим.1:22; 1.Кор.1:20. З цими земними, тлінними "здобутками” людство в образі Каїна явилось перед Творцем з земними "плодами” своєї бездуховної трагічної, кровавої історії.
Надактивною земною діяльністю людство в образі Каїна створило свою земну, матеріальну культуру з усіма її супроводжуючими згубними процесами і трагічними наслідками, з яких і продовжує складатись сумна кривава історія світу. Таким чином Людина даний їй розум протиставила Премудрості Бога. Волі Божій, яка виражалась в Любові, людина протиставила свою плотську волю в злісному прагненні самоутвердження і панування над собі подібними. Пізнані Закони Божої Природи людина своєю творчістю використовує в своїх ненаситних матеріалістських інтересах. Всю свою діяльність спрямовує проти всього Божого творива, спустошуючи первозданну красу Землі. Людство впало в найпримітивніше язичництво з його чуттєвим, ірраціональним мисленням: фантасмагоріями, містицизмом, магізмом, містеріями, міфотворством, культами і ідолопоклонством. Таким чином втративши звя’зок з Богом – з Премудрістю Його Законів життя – людство пройшло довгий історичний шлях блукань від грубого примітивного язичництва до матеріалізму в його крайньому виявленні - до повного безбожства. Отаннє стало найнижчою мірою духовного падіння з всіма його відомими нам наслідками... (бо якщо в далекому минулому нерозумний міг тільки в серці своєму сказати, тобто подумати, що нема Бога, Пс.13:1. то в наш час це безумство стало публічною ідеологією матеріалізму).
ЯЗИЧНИЦТВО НОВОГО ТИПУ
Людство, в образі блудного сина, довго блукало манівцями і лабіринтами жорстокої темряви марновірства. Водиме хтивими побудженнями і запитами тілесної природи, воно завжди находило виправдання своєї діяльності в язичницькому способі мислення як у минулому, так і в язичництві нашого часу з його жорстокими облудними релігіями, ідеологіями, політикою і культурою. Світ, в образі біблійного Єгипту, водимий його отуманілими мудрецями, як говорить пророк: "заблудився у всіх ділах його”. Іс.19,9-15. На цих згубних, довгих історичних дорогах народи зазнали виснаження своїх духовних, інтелектуальних, моральних і навіть фізичних сил. Без Бога вичерпали весь потенціал всіх своїх земних можливостей.
"ЗУПИНІТЬСЯ НА ДОРОГАХ ВАШИХ”
Напротязі всієї історії вічний голос Божої Любові устами пророків не переставав звертатися до всіх народів: ”Зупиніться на дорогах ваших і роздивіться і розпитайте про дороги вікодавні, де дорога добра і йдіть по ній, і знайдете спокій душам вашим .Але вони сказали: "не підемо” (Єрем.6,16). "Прийдіть до Мене всі знеможені і обтяжені і Я заспокою вас. Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірливий серцем, і знайдете спокій душам вашим .Бо ярмо Моє любе і тягар Мій легкий” (Мтв.11,28-30).
Я, Єгова, говорю правду, відкриваю істину; оберніться до Мене і спасетеся всі кінці землі” (Іс.45,20,22). Відгукнутися на поклик голосу віковічної Мудрості, щоб відновити втрачений зв’язок і поєднання з Богом, стає не тільки потребою, а в умовах критичного стану речей у світі, стає крайньою необхідністю. "Збирайтеся, приходьте, наблизьтесь всі, хто вцілів із народів…”( ті, кого розум, воля і сумління ще не є безнадійно зруйновані беззаконням і гріховним розтлінням.) Таким ще є можливість спастись від загибелі, яку так швидко наближують інтенсивні процеси гріховної діяльності світової матеріалістсько- технократичної системи. "Я не маю гніву, – говорить Бог, і той, хто хоче спастись, і ”знайти захист у Мене,… нехай же укладе мир зі Мною.” Іс.27:4-5.
На яких умовах людині дається можливість відновити втрачений зв’язок з Богом, примиритися з Ним? Щоб спастись особисто, тобто визволитись від гріха всякого беззаконня, щоб зупинити стрімке падіння в пропасть остаточної духовної деградації і явної загрози самознищення необхідно прийняти Премудрість вічних Божих Законів Життя і негайно впроваджувати їх у всі сфери життєдіяльності людини і людства.
ЗАПОВІДІ – ОСНОВА СПАСІННЯ
Воля Єдиного, Самоіснуючого Бога, доступна для розуміння (Вт. 29,28) і сповна відкрита і виражена Самим Творцем в Десяти Заповідях. Заповіді є основою всього Святого Писання, на яких стверджуються весь Закон і Пророки. "Заповідь, яку заповідаю тобі нині не тяжка для тебе й не недосяжна тобі… Ні! Це Слово дуже близько до тебе. Воно в тебе на устах і у твоєму серці, щоб його виконувати "(Вт.30,11,14) "Не думайте, що Я прийшов порушити Закон чи Пророків, не прийшов Я порушити, а виконати” Мф.5:17-18. Рим.3:31 "Той, хто каже: "я пізнав Його, а не виконує Заповідей Його, той не правдомовець і немає в ньому правди… Улюблені, пишу вам не нову Заповідь, а Заповідь давню, яку ви мали від початку.” Йоан.15:10. Ось величне свідчення єдиної Основи і відновлення істинного звя’зку і єднання Людини-Сина з Отцем!
Як бачимо, тільки виконанням Волі Божої, вираженої в Десяти Заповідях, Ісус Христос відкрив правдиве єднання людини з Отцем небесним. Христос відкрив в чому полягає правдива сутність, зміст і розуміння істинної релігії. Бог назвав їх Одкровенням говорячи устами пророка :”Звертайтесь до Закону і Одкровення його, якщо вони не говорять, як це слово, то нема в них світла Іс.8:20. Вих.25:16. Божественне Відкриття в Десяти Заповідях, які Творець особисто дав світові, є єдиним критерієм, мірилом істинного пізнання. Вони дають вірне визначення всім явищам, процесам, всяким цінностям і речам у всьому найскладнішому різномаїтті їх взаємовідносин. Прийняття і неухильне виконання Заповідей уможливлює вирішення всіх найскладніших проблем світу і кожної людини зокрема .
ВІДНОВЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ З БОГОМ.
Чотири Заповіді першої скрижалі відкривають відношення людини безпосередньо до Всевишнього до Першопричини всього сущого, до Бога. Шість Заповідей другої скрижалі висвітлюють всю повноту вірного відношення людини до людини у всіх життєвих проявах. Ці дві твердині істинної духовності Христос назвав Заповідями Любові до Бога і Любові до ближнього. Ось ті єдині Умови, на яких Єгова Бог входить в Заповіт з людиною і відновлює втрачений нею духовний зв’язок з Ним! Таким чином виконання Волі Божої, засвідченої і явленої в святості Ісуса Христа, є єдиною умовою відновлення зв’язку людини з Богом, тобто, єдиною твердинею Істинної Релігії. Все: спосіб мислення , розуміння , наміри , почуття і вчинки людини, що суперечать хоч би одній із Заповідей Єдиного Бога Єгови – суперечить Христу, суперечить Духу Святому – Духу Істини, противиться Божій Любові, руйнує і веде до загибелі духовне і фізичне життя. Бо Любов, як найвищий прояв правдивої духовності, є виконання Волі Божої, виконання Його Заповідей. Без всякого, т. з. богослов’я, або теології Заповіді гранично чітко, конкретно і зрозуміло визначають правдиву духовність і відповідні вчинки кожної людини. Тільки в світлі Заповідей відкривається правдивість, або облудність будь-якої релігії. ”По плодах їх пізнаєте їх.” – говорить Христос. Мф.7:16.
Правдивою релігією є тільки та релігія, яка здійснює зв’язок з Богом на Його Умовах – на беззастережному прийнятті і виконанні Його Волі, вираженої в Десяти Заповідях Любові до Бога і Любові до людини, і вірі в Ісуса Христа, Котрий святістю Свого життя явив повноту їх виконання. Без виконання нема любові. Йоан.5:2-3. Істинна релігія – це відновлення духовного зв’язку з Богом, щоб в Ісусі Христі отримати спасіння в братерському єднанні Його любові. Всяка віра, яка вважає себе правдивою, але не відновлює і не здійснює зв’язок з Богом на Його Умовах, які Бог від початку особисто відкрив народам в Десяти Заповідях не є правдивою вірою, не є правдивим відновленням зв’язку з Богом, не є правдивою релігією. "…і біси вірують і тремтять”, тобто, бездуховні пусті люди також вірять у всяку марноту тобто виражають свою віру чуттєвим емоціональним страхом.(Як.2:10) „В Любові нема страху, бо Любов є виконання Заповідей.” Рим.13:8-10. Людство ніколи не було позбавлене Любові Божої, зверненої до всіх народів. Про неминущу велич Заповідей від початку свідчать всі патріархи, пророки, Христос і апостоли. ”Хто порушить одну з найменших цих заповідей і так навчить людей, той буде найменшим (нікчемним, ніщо) у Царстві Небеснім, а хто виконає і навчить, той буде великим у Царстві Небеснім.” Мф.5:19 - так говорить Христос. Повеління Бога благовістити Його Волю для спасіння всім народам пророк виражає закликом: "Пам’ятайте Завіт Його…сповіщайте язичникам славу Його…Бо від Мене (Господа) вийде Закон і Правосуддя Моє поставлю Світлом для народів”. Іс.51:4 "Завіт Мій – Завіт Життя і Миру”. Закон Істини повинен бути в устах благовісників Божих для всіх народів. Мал.2:4.
Незалежно ні від яких людських передань т. з. "отців церкви”, незалежно від різноманітних, теософій, доктрин і догматів з їх формами і обрядами – Святе Писання відкриває істинну релігію в простоті вірного її розуміння. Відкриває вірний і єдиний спасаючий зв’язок з Богом , звязок в Святому Дусі Істини Його вічних Заповідей.