2. Основна мета, наміри і завдання
2.1. Вивчення буквального змісту і дослідження його духовного значення як Святого Писання, як Слова Божого. Усвідомлення і впровадження його в особисте життя. Дослідження Біблії є прямим повелінням Христа і однією з основних характерних рис правдивого християнина. Дослідження Біблії починається з вивчення її буквального змісту. Знання буквального змісту Святого Письма не є свідченням розуміння його справжнього внутрішнього духовного значення. Внутрішня, глибинна, духовна сутність Біблії є незрівнянно більш величною, значущою ніж зовнішня буквальна форма її змісту. Біблійний вираз «буква вбиває» стосується тих, хто спираючись на традиційний буквалізм її текстів, зупиняє, принижує, вбиває живий духовний процес пізнання, – осягнення вивищених горніх, вічних і Єдиних Істин Слова Божого. Буквалізм і різноманітність його форм породжує протиріччя, суперечності, ввергає ревнителів букви в темряву середньовічного фанатизму. Тільки духовне розуміння і відкриття внутрішнього змісту і суті об’єднує людей, животворить і підносить до висот правдивого Богопізнання. Тільки таке вірне Боговідкриття є правовірним, незаперечним, незборимим свідченням Волі Божої в цьому світі. Тільки таке істинне свідчення повноти Його Волі зможе протистати жорстокій "мудрості" цього світу, протистати усяким спотворенням Слова, релігійного марновірства, щоб перед очевидною, незаперечною Премудрістю Слова Божого «всяке нечестя закрило уста свої». (Пс.106:42) . Прихід Месії пророки засвідчували від початку. І Христос, щоб відкрити Себе Сином Божим, посилавсь на дослідження свідчень Слова Божого. Дослідження Біблії і пояснення її не є перевагою окремих людей, а є необхідністю для кожного християнина. Для цього Бог наділив кожну людину всім необхідним, щоб всі були научені Правді і досягнули пізнання Істини.(1Тим.2:4)
2.2. Духовно-моральна освіта і виховання. Відродження Людини в Дусі Христової Істини. Умовою духовно-моральної освіти є прийняття, засвоєння і виконання Десяти Заповідей в їх прямій і духовній суті. Заповіді є основою правдивого життя, вірного розуміння Святого Писання – пророків, Христа і апостолів. Без справжньої духовно-моральної освіти і виховання неможливе духовне відродження і становлення Людини. Тільки в Дусі Христової Науки і Його життям можливо відродити в Людині Образ Божий і стати Його сином. Падіння Людини з висоти її духовного стану говориться у всій Біблії і найконкретніше описано в пророків Ісаії (14;23) і Єзикіїля (28). Підняти і повернути «блудного сина» можливо тільки його духовним прозрінням і покаянням, воскресінням від гріховно мертвого стану, – відродженням нової Людини в Ісусі Христі.
2.3. Проповідь Євангельської Науки для «свідчення всім народам» всіма доступними методами і можливостями. Виконання всіма силами і здібностями Волі Божої, вираженої в Десяти Заповідях. Духовне відродження і зростання Людини збуджується Духом Божим до дій і прийняття благих і великих обов’язків перед Богом – бути свідком і голосителем Істини Христової Науки і ревнивим виконавцем Його повеління: «Ідіть і проповідуйте Євангеліє всім народам» (Мр.16.15) Християнська Община – це братство послідовників Христа, духовно активних трудівників на Його ниві. Християнин не може бути байдужим, бездіяльним «прихожанином» в Церкві Христа. Служіння Свідченням Слова Божого серед людей є одним з головних обов’язків кожного члена Церкви «Християнської Общини». Міра участі в життєдіяльності Церкви визначається плодами і наслідками особистого служіння перед Богом і, зокрема, в конкретних справах, прийнятих і виражених в таких очевидних діях: 1.Окремо проведені християнські бесіди є повсякденною практикою духовного життя християнина. Ухиляючись від марнослів’я і надмірних турбот про матеріальний побут, християнин використовує будь-яку зручну обставину, щоб почати розмову на біблійну, духовно-моральну тему. Навіть декілька речень, висловлених згідно Науки Христа послужать добрим внеском в справу служіння Царству Божому. Християнські теми бесід спрямовані на духовну підтримку тих, хто має в цьому потребу. Вони скеровуються на те, щоб в світлі Істини викривати гріх та беззаконня. 2. Регулярні вивчення Біблії з бажаючими найбільш важкий і одночасно благословенний вид християнської проповідницької діяльності, який вимагає багато духовної праці і підготовки в пошуку людей, прихильних до слухання Слова Божого. Як в Євангельській оповіді, тільки один з десяти вернувся подякувати Христу, так і в нашій щирій праці благовісту будуть люди, які визволившись від гріховного життя, будуть дякувати Богу за спасіння. 3.Служіння християнською літературою, теми якої відповідають Євангельській Істині, незалежно від їх конфесійних джерел, є немаловажною справою в благовісті людям. Вибираючи з християнських публікацій те, що найбільш прийнятне в даний час окремій людині, християнський вісник є тим посланником Божим для тих, кому служить Його Словом. 4.Відвідання християнських зібрань будь-яких конфесій принесе духовну користь. Зустрічі з християнами інших конфесій дають можливість проявити і випробувати свої християнські якості: вміння спілкуватись, встановлювати взаєморозуміння, розширювати і поглиблювати свої пізнання і переконання. Щирі християни не чекають, коли люди прийдуть до них, вони самі йдуть їм назустріч. Здійснення духовно-практичної діяльності є свідченням здорового духовного братства. Всі ініціативи і практичні дії зорієнтовані на будь-який вік і рівень можливостей кожного члена Общини.
2.4. Миротворчість. Встановлення дружелюбних взаємовідношень між віруючими різних віровизнань. Як відомо, між багатьма людьми, які називають себе християнами не тільки нема взаєморозуміння і віротерпимості, але нема миру в прямому і переносному розумінні цього слова. «Християнська Община» пропонує встановлення і розвиток взаємовідношень, які можуть привести до взаєморозуміння позицій, до спільності дій в дусі миролюбного вчення Христа. Ознайомлення з християнською літературою різних конфесій, відвідування їхніх зібрань, християнська терпимість, витримка і розсудливість, недопустимість персональної критики, повага до здібностей і рівня мислення християн різних віровизнань і багато чого іншого дасть свої добрі наслідки. Грубі, нехристиянські форми відстоювання своїх переконань, або потурання, замовчування, угіднитцтво і компроміси з неправдою, є крайностями, несумісними з позицією правдивого християнина.
2.5. Благодійність. Взаємодопомога в необхідних потребах членів "Християнської Общини". По мірі своїх можливостей Християнське братство приймає участь в християнській благодійності. Братство з іншими християнськими конфесіями здійснює акції благодійництва а також пропонує здійснити свої проекти різних методів і форм благодійності. Окрему увагу "Християнська Община" приділяє взаємодопомозі в необхідних духовних і матеріальних потребах своїм членам.
2.2. Духовно-моральна освіта і виховання. Відродження Людини в Дусі Христової Істини. Умовою духовно-моральної освіти є прийняття, засвоєння і виконання Десяти Заповідей в їх прямій і духовній суті. Заповіді є основою правдивого життя, вірного розуміння Святого Писання – пророків, Христа і апостолів. Без справжньої духовно-моральної освіти і виховання неможливе духовне відродження і становлення Людини. Тільки в Дусі Христової Науки і Його життям можливо відродити в Людині Образ Божий і стати Його сином. Падіння Людини з висоти її духовного стану говориться у всій Біблії і найконкретніше описано в пророків Ісаії (14;23) і Єзикіїля (28). Підняти і повернути «блудного сина» можливо тільки його духовним прозрінням і покаянням, воскресінням від гріховно мертвого стану, – відродженням нової Людини в Ісусі Христі.
2.3. Проповідь Євангельської Науки для «свідчення всім народам» всіма доступними методами і можливостями. Виконання всіма силами і здібностями Волі Божої, вираженої в Десяти Заповідях. Духовне відродження і зростання Людини збуджується Духом Божим до дій і прийняття благих і великих обов’язків перед Богом – бути свідком і голосителем Істини Христової Науки і ревнивим виконавцем Його повеління: «Ідіть і проповідуйте Євангеліє всім народам» (Мр.16.15) Християнська Община – це братство послідовників Христа, духовно активних трудівників на Його ниві. Християнин не може бути байдужим, бездіяльним «прихожанином» в Церкві Христа. Служіння Свідченням Слова Божого серед людей є одним з головних обов’язків кожного члена Церкви «Християнської Общини». Міра участі в життєдіяльності Церкви визначається плодами і наслідками особистого служіння перед Богом і, зокрема, в конкретних справах, прийнятих і виражених в таких очевидних діях: 1.Окремо проведені християнські бесіди є повсякденною практикою духовного життя християнина. Ухиляючись від марнослів’я і надмірних турбот про матеріальний побут, християнин використовує будь-яку зручну обставину, щоб почати розмову на біблійну, духовно-моральну тему. Навіть декілька речень, висловлених згідно Науки Христа послужать добрим внеском в справу служіння Царству Божому. Християнські теми бесід спрямовані на духовну підтримку тих, хто має в цьому потребу. Вони скеровуються на те, щоб в світлі Істини викривати гріх та беззаконня. 2. Регулярні вивчення Біблії з бажаючими найбільш важкий і одночасно благословенний вид християнської проповідницької діяльності, який вимагає багато духовної праці і підготовки в пошуку людей, прихильних до слухання Слова Божого. Як в Євангельській оповіді, тільки один з десяти вернувся подякувати Христу, так і в нашій щирій праці благовісту будуть люди, які визволившись від гріховного життя, будуть дякувати Богу за спасіння. 3.Служіння християнською літературою, теми якої відповідають Євангельській Істині, незалежно від їх конфесійних джерел, є немаловажною справою в благовісті людям. Вибираючи з християнських публікацій те, що найбільш прийнятне в даний час окремій людині, християнський вісник є тим посланником Божим для тих, кому служить Його Словом. 4.Відвідання християнських зібрань будь-яких конфесій принесе духовну користь. Зустрічі з християнами інших конфесій дають можливість проявити і випробувати свої християнські якості: вміння спілкуватись, встановлювати взаєморозуміння, розширювати і поглиблювати свої пізнання і переконання. Щирі християни не чекають, коли люди прийдуть до них, вони самі йдуть їм назустріч. Здійснення духовно-практичної діяльності є свідченням здорового духовного братства. Всі ініціативи і практичні дії зорієнтовані на будь-який вік і рівень можливостей кожного члена Общини.
2.4. Миротворчість. Встановлення дружелюбних взаємовідношень між віруючими різних віровизнань. Як відомо, між багатьма людьми, які називають себе християнами не тільки нема взаєморозуміння і віротерпимості, але нема миру в прямому і переносному розумінні цього слова. «Християнська Община» пропонує встановлення і розвиток взаємовідношень, які можуть привести до взаєморозуміння позицій, до спільності дій в дусі миролюбного вчення Христа. Ознайомлення з християнською літературою різних конфесій, відвідування їхніх зібрань, християнська терпимість, витримка і розсудливість, недопустимість персональної критики, повага до здібностей і рівня мислення християн різних віровизнань і багато чого іншого дасть свої добрі наслідки. Грубі, нехристиянські форми відстоювання своїх переконань, або потурання, замовчування, угіднитцтво і компроміси з неправдою, є крайностями, несумісними з позицією правдивого християнина.
2.5. Благодійність. Взаємодопомога в необхідних потребах членів "Християнської Общини". По мірі своїх можливостей Християнське братство приймає участь в християнській благодійності. Братство з іншими християнськими конфесіями здійснює акції благодійництва а також пропонує здійснити свої проекти різних методів і форм благодійності. Окрему увагу "Християнська Община" приділяє взаємодопомозі в необхідних духовних і матеріальних потребах своїм членам.