В притче Христа под богатым человеком подразумеваются те, кто называют себя детьми Авраама, наследниками духовного богатства его Веры. Однако про них Христос сказал, что их отец дьявол. Одежда этого богача такая же, как одежда женщины-блудницы, которая \"сидит на багряном звере ,… одета в порфиру и багряницу. (Откр.17:3)  Образ этой женщины, это образ лживой религии – блудницы, которая, прикрываясь святостью (виссоном), осквернила себя «богатством» языческого обрядоверия, и блудодейтсвует со всеми греховными системами мира «Потому что они многое переняли от востока: и чародеи у них, как у Филистимлян, и с сынами чужих они в общении» (Ис.2:6). Совершая беззаконие и внедряя извращенную веру, такая религия \"напоила вином блудодеяния все народы”. Это фарисействующая лицемерная вера, которая \"… затворяет Царство Небесное перед людьми…\", предвотителями которой те, кто взяли ключи разумения, и сами не входят и желающим войти препятствуют”. Это религия, которая ослепленных неправдой, бедных и обездоленных, использует в своих корыстных целях и интересах. По словам пророка: «Грехами народа Моего кормятся они, и к беззаконию его стремится душа их. (Ос. 4:8; Мт. 23:13; Лук.11:52) Поэтому Христос говорит: \"На Моисеевом седалище сели книжники и фарисеи; итак все, что велят вам соблюдать, соблюдайте и делайте; по делам же их не поступайте, ибо они говорят и не делают». Бедные израильского народа жили крохами Господнего слова, падающими из их \"стола” – т.е. с места их религиозных предводителей. Лазарь лежал возле ворот этого богатея (возле входа, закрытого для разумения Истины). Желая насытиться, (удовлетворить духовную потребность)бедный искренне придерживался всего того, что не противоречило совести и спасало его от беззакония. Но бедных в глазах мира Бог выбрал \"…быть богатыми Верою и наследниками Царствия”(Як. 2:5;Лк. 6:20) \"Господь насытил голодных добром, а тех, что богатеют, отослал ни с чем. ” Речь идет о тех, кто «обогатился» своими извращенными религиозными верованиями, и их широким распространением. (Лк. 1:53) Мир и его лживая религия преследует праведников, постоянно нанося раны народу Божьему. Всячески их злословит, клеймит и позорит, называя еретиками и отступниками, « и…как псы, лижут струпья их». Лазарь - прообраз обездоленных и убогих в очах этого мира, но обогащенный Верою Божьей, \"умер для греха”, чтобы жить в праведности (Рим. 6:2-10; Кол.2:20) Через вестников Слова Господнего (ангелов) воскрешенный для праведности, стал духовным сыном Авраама по вере. Ангелами - вестниками Слова Божьего, Лазарь был поднят в истинной Вере, и \"...отнесен на лоно Авраама”, т.е. стал причастным к единому вечному духу праведников. Другой, \"второй смертью”, которая над беззаконником имеет власть (Откр..20:6)„умер богач”. О таком Бог говорит устами пророка: \"Вельможи народа Моего будут голодать, богатые его будут изнемогать от жажды…ад расширился…и сойдет туда слава их и богатство их, шум их и все, что веселит их.”(Іс. 5:13)\"Они будут вычеркнуты с книги живых и между праведными не будут записаны”(Пс. 69:28) \"Я знаю дела твои – говорит о них Господь – ты имеешь имя будто живой, а ты мертвый (Откр. 3:1) в преступлениях и грехах” (Еф. 2:1-5) Об их религиозном служении Христос сказал: \"Вот дом ваш остается пустым для вас” (Мт. 23:39) Находясь в адском состоянии, терпя мучения совести и осуждения \"Слова, услышанного от начала” (Ин.12:48), \"богач” вынужден увидеть и признать блаженства праведников, униженных, и обездоленных в этом мире, но призванных и духовно обогащенных Верою Авраама, которые находятся на лоне вечного мира с Богом. «Богач» – это религия, соучастница во всех делах греховной, насильственной системы мира. Находясь в трагической бездуховности, религия и связанное с ней беззаконие, вынуждена осознать свое ужасное положение. И в таком состоянии обратится к исповедникам истинной Веры, чтобы они \"увлажнили” адскую жажду в их духовной пустоте хотя бы началами (каплями воды) животворного Слова Истины. Голос Богопознания, голос Веры Авраама открывает все, чем жил, что ценил и чем веселился \"богач” в своей дерзости и гордыне: \"Я богатый, разбогател и не имею нужды ни в чем”. Вселенские соборы, тоталитарная церковная организация, громоздкая система ритуальных канонов, духовные академии, семинарии, школы, литература, искусства, издательства, радио, съезды, конгрессы, тесная связь с государством, политикой и финансами – о всем этом \"богатстве», неодухотворенном Святым Духом Истины, Христос говорит: «…не знаешь, что ты несчастен, и жалок, и нищ, и слеп и наг”(От. 3:17). Поэтому между Царством праведности, мира и радости в святом духе, и царством беззакония, тьмы, зла и смерти установленная большая бездна – незыблемая закономерность:”…тело и кровь не могут не наследовать Царство Небесное; и тление не наследует нетление”(1Кор.15:50) Другими словами, все что существует, живет и развивается за земными, материальными, телесными законами бытия, подлежит тлению и не может быть вечным. Сознавая незыблемость Божьих Законов Жизни и необратимость своего безнадежного состояния, \"богач” беспокоится о\"пяти братьях в доме отца его”, чтобы и они не пришли в это жалкое и ужасное состояние полной бездуховности и гибели. \"В доме отца”, т.е. та извращенная религия, которая его породила, утверждается на пяти чувственных плотских началах;это земная, душевная, бесовская вера (Яков.3:15.) И потому он просит, чтобы к тем, кто еще находится в бездуховной, баснетворной вере и обогащается ее заземленной славой, гордыней и роскошью, были предупреждены и не пришли в это место вечного небытия, (не дошли к полному духовному растлению в своих религиозных суевериях).Но голос праведной Веры свидетельствует: ”У них есть Моисей и пророки; пусть их слушают ”. Это значит – для спасения от греха и смерти Бог поручил Моисеюдонести народам полноту Своей Воли, которую Господь открыл в Десяти Заповедях.Поэтому Он предостерегает: ”обращайтесь к Закону и откровению. Если они не говорят, как это слово, то нет в них света” …и глянут вверх и посмотрят на землю; и вот – горе и мрак, густая тьма, и будут сброшены в тьму”. - Туда, где \"богач” со всем его греховным \"багажом” - туда, в позорное осуждение всего, чем гордилась, поднималась и морочила народы лживая, оскверненная тьмой суеверия, бездуховная, безбожная религия. Будет брошена в тьму окончательного небытия. (Ис.8:20-21) \"Нет, отчее Авраам, когда же кто из мертвых придет к ним, то покаются” – верит и настаивает лживая религия. Патриарх Веры ответил ему: ”Если Моисея и пророков не слушают, то даже если бы кто из мертвых воскрес, не поверят.”( Если живое и доступное пониманию Слово Заповеди Самого Бога уже не доходит к их закаменелому сердцу и к их дерзкому уму, то свидетельству тех, кто Словом Господним освободился от греха и смерти, не поверят.) Пять не разумных дев, взяв «светильники», считали себя богатыми и безопасными в своем религиозном обрядоверии. Но в самый ответсвенный период, когда светом Истины необходимо открыть народам явление Мессии, - их \"светильники” оказались без «масла» пустой безнадежной формой. Двери в Царство Сына Божьего перед ними закрылись, они не в состоянии определять духовное возрождение народа, становление и утверждение царства праведности, мира и благоденствия на земле. Религия без истинного Боговедения, без Святого Духа Истины, оставлена во внешней тьме, вместе со всеми обреченными на осуждение безжизненными, разрушительными идеологиями, и всякими лживыми представлениями. Глубокая по своему значению притча Иисуса Христа является предостережением для каждого человека отдельности, и великим пророческим откровением о тех мировых религиях, которые \"обогатили” себя языческим разнообразием, и высокомерно именуются духовными наследниками Веры Авраама и Христа. «Один чоловік був багатий,… одягався в порфіру та вісон і бенкетував розкішно» Луки.16:19. В притчі Христа багатий це ті, хто називає себе багатими дітьми Авраама, спадкоємцями духовного багатства його Віри. Про них Христос сказав, що їх отець диявол. Одягом цього багача є одяг жінки-блудниці, яка \"сиділа на звірові багряному,…і була одягнута в порфіру і багряницю. (Откр.17:3) Це уособлення, або образ лживої віри, яка прикриваючись святістю (вісоном), поєднана з гріховними державницькими системами світу. Це образ релігії – блудниці, яка багата пустотою язичницького опоганеного служіння. Постійно чинячи беззаконня, марновірство і спотворюючи Слово Боже, \"напоїла вином блудодіяння всі народи”. Це фарисействуюча лицемірна віра, \"…що зачиняє Царство Небесне перед людьми…, це ті, які взяли ключі розуміння”, і самі не входять і бажаючим ввійти перешкоджають. Це та релігія, яка визискуючи осліплених неправдою, бідних і обездолених, за словами пророка \"гріхами народу кормляться” (Осії4:8; Мт.23:13; Лук.11:52) Слова Христа: \"На Мойсеєвому сидінні сіли книжники і фарисеї; тож усе, що кажуть вам дотримуватись, дотримуйтесь і робіть, але не наслідуйте їх, бо вони говорять і не роблять.” Бідні народу ізраїльського жили цими крихтами слова Господнього, які «падали» з їхнього «столу»… Лазар лежав біля воріт багатія (біля входу, закритого для розуміння Правди). Бажаючи насититись, (задовільнити духовну потребу) бідний щиро дотримувався всього того, що не суперечило сумлінню і спасало його від беззаконня. Але в очах світу бідних, Бог вибрав \"…бути багатими Вірою і спадкоємцями Царства” (Як.2:5;Лк. 6:20) «Господь наситив голодних добром, а тих, що багатіють, відіслав ні з чим.» Йдеться про тих, хто «збагатився» зростанням і розширенням своїх релігійних марновірств. (Лк.1:53) Світ і його лжива релігія переслідує праведників, постійно наносячи рани народу Божому. Плямує і ганьбить їх єретиками, відступниками, і всяко злословлячи їх, словами притчі, «… як пси, лижуть струпи їх”. Лазар - прообраз знедолених і убогих в очах світу цього, але збагачених Вірою Божою, \"помер для гріха”, щоб жити в праведності. (Кол.2:20; Рим. 6:2) Через вісників Слова Господнього (ангелів) відроджений для праведності, Лазар по вірі став духовним сином Авраама. Ангелами - вісниками Слова Божого був піднятий в правдивій Вірі, і \"...віднесений на лоно Авраама”, тобто, став причетним до єдиного вічного духу праведників. Іншою, \"другою смертю”, яка над беззаконником має владу (Відкр.20:6) „помер багач”. Про такого Бог говорить устами пророка: \"Вельможі народу Мого будуть голодувати, багатії його будуть знемагати від спраги…пекло розширилося…і зійде туди слава їх і багатство їх, шум їх і все, що веселить їх.” (Іс.5:13) \"Вони будуть викреслені з книги живих і між праведними не будуть записані”(Пс.69:28) «Я знаю діла твої – говорить про них Господь – ти маєш ім’я ніби живий, а ти мертвий (Об.3:1) … в провинах і гріхах” (Єф.2:1-5) Про їх релігійне служіння Христос сказав: \"Ось дім ваш залишається пустим для вас” (Мт.23:39) Перебуваючи в пекельному стані, терплячи муки сумління і осуду \"Слова, почутого від початку” (Ів.12:48), \"багач” (провідники лживої релігії) вимушений побачити і визнати блаженства праведників, принижених, знедолених і бідних світу цього, але покликаних і збагачених Вірою Авраама, які перебувають на лоні вічного миру з Богом. \"Багач” – це релігія поєднана з гріховною, світовою насильницькою системою і співучасниця у всіх її ділах. Перебуваючи в трагічній бездуховності, релігія і пов’язана з нею світова беззаконна система вимушена усвідомити своє жахливе положення. І в такому стані звернеться до сповідників правдивої Віри, щоб вони \"зволожили” пекельну спрагу в їх духовній пустоті хоч би початками (краплинами води) життєдайного Слова Істини. Голос правдивого Богопізнання, голос Віри Авраама відкриває все, чим жив, що цінував і чим веселився \"багач” в своїй зухвалості і гордині: \"Я багатий, розбагатів і не маю потреби ні в чому”. Вселенські собори, тоталітарна церковна організація, громіздка система ритуальних канонів, духовні академії, семінарії, школи, література, мистецтва, видавництва, радіо, з’їзди, конгреси, тісний зв’язок з державою, політикою і фінансами – про все це \"багатство», не одухотворене Святим Духом Істини, Христос говорить: \", але не знаєш, що ти нещасний, і мізерний і убогий, і сліпий і голий ” (От.4:17). Тому між Царством праведності, миру і радості у святому дусі, і царством беззаконня, темряви, зла і смерті встановлена велика безодня – непорушна закономірність:”…тіло і кров не можуть вспадкувати Царства Небесного; і тління не успадкує нетління ”(1Кор.15:50) Іншими словами, все що існує, живе і розвивається за суто земними, матеріальними, тілесними законами буття, підлягає тлінню і не може бути вічним. Усвідомлюючи непорушність Божих Законів Життя і незворотність свого безнадійного стану, \"багач” турбується про \"п’ять братів в домі батька його”, щоб і вони не прийшли в цей жалюгідний і жахливий стан повної бездуховності і загибелі. «В домі батька», тобто та спотворена релігія, яка його породила, утверджується на п’яти чуттєвих плотських началах; це земна, душевна, бісівська віра. (Яків.3:15.) І тому він просить, щоб ті, хто ще перебуває в бездуховній, байкотворній вірі і збагачується її земною славою, гординею і розкішшю, були попереджені і не прийшли в це місце вічного небуття, (не дійшли до повного духовного розтління в своєму релігійному марновірстві). Але голос праведної Віри свідчить: ”Є в них Мойсей і пророки; нехай слухають їх”. Це значить – для спасіння від гріха і смерті Бог доручив Мойсею донести народам повноту Волі Своєї, яку Господь відкрив в Десяти Заповідях. Тому Бог устами пророка застерігає: ”звертайтесь до Закону і одкровення. Якщо вони не говорять, як це слово, то нема в них світла …і глянуть угору і подивляться на землю; і ось – горе і морок, густа пітьма, і будуть скинуті у пітьму”. – Туди, де \"багач” з усім його гріховним \"багажем” – туди, в ганебний осуд всього, чим гордилась, підносилась і морочила народи лжива, опоганена темрявою марновірства, бездуховна, безбожна релігія. Буде кинута у пітьму остаточного небуття. (Іс.8.20-21) \"Ні, отче Аврааме, коли ж хто з мертвих прийде до них, то покаються” – вважає і наполягає лжива релігія, отуманена марновірством в чудеса. Патріарх Віри відповів йому: ”Якщо Мойсея і пророків не слухають, то навіть якби хто з мертвих воскрес, не повірять.» ( Якщо живе і доступне розумінню Слово Заповіді Самого Бога вже не доходить до їхнього закам’янілого серця і до їх зухвалого розуму, то свідченню тих, хто Словом Господнім піднявся з гріховного, мертвого стану, і вивільнився від смерті, - не повірять.) П’ять не розумних дів, (в притчі Христа вони є образом релігії), взявши «світильники», вважали себе безпечними і багатими в своєму релігійному обрядовірстві. Але у найвідповідальніший період, коли світлом Істини потрібно засвідчити народам правдиве явлення Месії, їх \"світильники” виявились без «оливи», бездуховною, порожньою, безнадійною формою їх релігійного служіння. Двері у Царство Сина Божого перед ними закрились. Релігія без Святого Духа Істини залишена у зовнішній темряві разом з приреченими на осуд всякими руйнівними ідеологіями і всяким облудливим марновірством. Глибока за своїм значенням притча Ісуса Христа є застереженням для кожної людини зокрема, і великим пророчим відкриттям про світові релігії, \"збагачені” язичницькою різноманітністю, і в своїй зухвалості і гордині, іменують себе духовними спадкоємцями Віри Авраама і Віри Ісуса Христа.