Дивлячись на реалії сьогодення, на те горе, яке панує навкруги, людина звертаєтья: "Господи, навіщо все так жахливо? Хіба не можна було створити все по-іншому, щоб людина не могла чинити стільки зла і трагедій? Так мислить людина, яка не має вірного розуміння того, хто є винуватцем в сьогоденних лихах, яка не має вірного судження про Бога, і не може осягнути Любові Божої. Якби людина була позбавлена свободи вибору в своїх діях, чи була б вона людиною в тій її сутності, в якій вона являє духовний образ і подобу Творця? Хіба не є виявом вивищої любові до своїх дітей бажання батька бачити в дітях ті позитивні якості, які властиві йому?
Наш Отець Небесний досконалий і хоче, щоб його найвище твориво – Людина наслідувала досконалість свого Творця. "Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!" (Мф. 5:48). Довершеність людини в тому, що вона створена за духовним образом і подобою Божою. В чому ж полягає Його образ і подоба в людині?

Вищий вияв любові Бога до людини в тому, що Бог наділив людину данностями, які властиві Його Єству, а саме: розумом, свободою вибору і творчою силою. Коли ми знаємо, що людина вільна в своєму виборі, стають зрозумілими слова Божі: "Ось Я сьогодні пропоную тобі життя і добро, смерть і зло" (Повт. Зак. 30:15). Вибираючи життя, людина вибирає життєдайну Мудрість Волі Божої, а вибираючи зло і смерть, вибирає те, чим керується в своєму існуванні світ без Бога. "Хто слухає слово Моє... перейшов від смерті в життя" (Йоана 5:24). "І Я знаю, що Заповідь Його є життя вічне" (Йоана 12:50).
Люблячий Отець, який дарував людині вільний вибір, зробив все, щоб людина вибрала життя. Бог надихав і надихає своїх посланників звіщати людству Волю Божу і Його Премудрість, звіщати незважаючи на опір, знущання і смерть, які чинить праведникам безбожний світ. Мудрість своєї Волі Він вклав в єство людини, як написано: " Бо Заповідь ця не важка для тебе і не далека від тебе... дуже близько слово це; воно в устах твоїх і в серці твоєму, щоб виконувати його." (Повт. Зак. 30:11-14). Бог наділив кожну людину совістю, як Своїм “посольством” в ній. "....діло Закону написано в їхніх серцях, як свідчить їм їхня совість та думки їхні, які то осуджують, то виправдовують одна одну" (Рим. 2:14,15).

Премудрість Волі Божої, відкритої і записаної в Святому Письмі пророками, свідчить про безмежні блага, які принесе народам прийняття і виконання Єдиних Вічних Законів Життя. Слово Боже переконливо застерігає і про ті трагедії, горе і смерть, які неминуче будуть наслідком порушення Божої Волі. Перед людиною розгорнута ще інша книга, – велика Книга природи, щоб через велич Божого творива людина пізнавала Творця його. "Бо від величі краси творінь, порівнянно пізнається Причина буття їх". "Бо невидиме Його, вічна сила Його і Божество, через розглядання творіння – видимі" (Прем. Сол. 13:5, Рим. 1:20). .Отже, як бачимо, Бог, даруючи людині свободу вибору, створив все для того, щоб людина вибрала життя.

"Життя і смерть запропонував Я тобі, благословіння і прокляття. Вибери життя, щоб жив ти і діти твої... бо в цьому життя твоє і довгота днів твоїх" (Повт. Зак. 30:19). "Постійна праведність веде до життя, а хто охоплений злом – наближує смерть". "На дорозі правди – життя; крива дорога веде до смерті." "Наука мудрого – джерело життя, щоб уникнути від сітей смерті" (Пр. сол. 11:19; 12:28; 13:14.)