Народження Ісуса Христа є найбільшою подією в історії людства. В Ізраїлі, в середовищі благочестивої спільноти людей, в праведному сімействі, де сповідували Волю Божу, народилась людина по імені Ісус.

В цьому Богом благословенному зібранні, виховуючись в дусі Патріархів, Мойсея і Пророків, Ісус сповнювався Духом Премудрості Божої і втілював в Собі всю повноту Волі Божої. Таким чином Він став народженим згори Сином Божим; став істинним Помазанником, тобто відзначеним повнотою Премудрості Божої; Став Месією, Христом, Спасителем світу. "…Який народився з потомства Давидового, і відкрився Сином Божим у силі, духом святості..” Рим.1:3,4.
Його велична постать, вивищена повнотою всіх довершеностей, стала незаперечною історичною дійсністю. Всю повноту Богопізнання, яка була від початку, Він осягнув, втілив і явив в Своєму житті, відкрив в Слові Благої Вісті. Але євангелісти свідчать не про фізичне, а про духовне Його народження.

Для того, „щоб наповнитись пізнанням Волі Божої в усякій премудрості і духовному розумінні”, як пише апостол (Кол.1:9); необхідно досліджувати правдиве значення змісту Святого Письма …і тоді не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа Ісуса Христа.” (2Пет.1:8) Символічне значення Біблійних висловів на підставі яких робляться відповідні висновки:

ДІВА – спільнота людей, організована прагненням духовного пошуку, яка приготовляє себе для сприйняття Віри (мужа), основаної на Єдиних Вічних Законах Життя, і які стануть керуючим, визначальним чинником її присутності в світі. Я знову влаштую тебе, діво Ізраіля. Єр.31:4,21.)`("Я турбуюся за вас…, тому що я заручив вас єдиному Мужу, щоб представити Христу вас чистою дівою”. Кор.11:2. Іс.7:14.

НАРЕЧЕНА (церква) – організаційна система спільноти людей, яка готова сприйняти духовне підпорядкування єдиним вищим принципам, основаних на Вірі Божої Волі, – покликана втілювати і поширювати їх в оточуючому середовищі. ("…і явиться наречена, і являючись, покажеться, приховувана нині землею”. 3Єздри 7:26. "Так говорить Господь: проголоси у вуха дочки Єрусалиму: "Я згадую про дружбу юності твоєї, про любов твою, коли ти була нареченою, коли пішла за Мною у пустелю, у землю не засіяну”.Єр.2:2. " Я Іоан бачив святе місто Єрусалим… приготоване як наречена, прикрашена для чоловіка свого… Ось скінія Бога з людьми”. " і Дух і наречена говорять : Прийди!” Откр.21:2,3; 22:17.)

ЖЕНИХ – це самодостатня повнота Духа єдиної правдивої Віри, відкритої в Ісусі Христі, яка зорієнтована на спільноту людей (наречену), здібних і готових сприйняти основи істинної Віри. ( "Бо Він одежою правди одягнув мене, і як на нареченого поклав вінець і, як наречену прикрасив вбранням”. Іс.61:10. "Хто має наречену, той жених”. Іоан.3:29. "Воно, (сонце) як жених, виходить із світлиці своєї, і веселиться як богатир, що пробігає шлях свій”. Пс.18:5.

ЧОЛОВІК (МУЖ) – Віра. Духовне Начало, яке започатковує духовний розвиток, становлення і утвердження Людини в Вірі. ("…бо непорочний муж поспішив захистити їх; принісши зброю свого служіння, молитву і умилостивлення, він протистав гніву, показавши тим, що він служитель Твій”. Прем.Сол. 18:21. Судіться з вашою матір’ю, судіться, бо вона не дружина Моя, а Я не Муж її – говорить Господь”.Ос.2:2

ЖІНКА, ДРУЖИНА – Церква. Життя релігійних і ідеологічних систем і організацій, які народжують і розповсюджують своїх послідовників.( "Радіймо і звеселімося, і воздаймо Йому славу; бо настав шлюб Агнця, і жона Його приготувала себе”. Откр.19:7. "Отже, бережіть дух ваш, і ніхто не чини віроломно проти дружини юності своєї”. Мал.2:11,14,15. "Ісус говорить їй: що Мені і тобі жінко? Ще не прийшов час Мій”.Єв.Іоан.2:4.)

УТРОБА ЖІНКИ, – середовище людей, в якому зароджуються і розвиваються релігійні, духовні, ідеологічні започаткування. ("…чи народжувався народ в один раз, як Сіон, ледь почав пологами мучитися, породив синів своїх?” Іс.66:8,9. "Діти мої, для яких я знову в муках народження, доки не відобразиться у вас Христос.” Галат. 4:19.)

ДУХ СВЯТИЙ – це абсолютна Істина Премудрості Божої, яка виявляється в виконанні Його Заповідей. Це діюча сила пізнаної, освідомленої і прийнятої Премудрості Божої Волі. ("Дух Святий – є Істина”.1Іоан.5:6. "І спочине на Ньому Дух Господній, дух премудрості і розуму,… дух відання і благочестя” Іс.66:2. "Бо плід Духа є в усякій доброті, справедливості та істині.” Ефес.5:9. "Господь є Дух, а де Дух Господній там свобода.”2Кор.3:17

ЙОСИП – (примножити). Це образ правдивого благочестя і віри, в якому примножуються духовні цінності, надбання в пізнанні Істини.

МАРІЯ – (вивищена, піднесена). Спільнота людей звеличена духовною чистотою і блаженством правдивого служіння Богу, поклонінням Йому в Дусі Істини.

АНГЕЛ – (посланець). Біблія називає ангелом-посланником людину через яку здійснюються відкриття. Посланництво, яке через вірне розуміння значення Слова Божого відкриває правдиву сутність духовних подій, які відбуваються в Церкві, і в світі.(1Кор.4:9.Від.1:20. Мар.1:2. Йоан названий ангелом-посланником. Дії ап.7:53. Мойсей названий ангелом. Чис.20:16.)

ЕМАНУЇЛ – (з нами Бог). Присутність і здійснення Волі Божої в житті людей, і свідчення Мудрості Його Істини серед народів

ІСУС – (Спаситель). Істина Волі Божої, виконання якої вивільняє з полону неправди, гріха і смерті. ( "…бо Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх”. Мф.1:21.)

ЙОАН – (Божий дар). Це виразник свідчень голосу всіх пророків. Посланництво, як відкриття благодаті Божої в свідченнях всіх пророків від початку.

Тому він прийшов в дусі Ілії, який вогнем світла Божої Істини переміг чисельну темряву лживих пророків. (3Цар.18:37-40.)

ЙОРДАН – (течія). Це символ напрямку, течії правдивої науки, яка була і є вододілом між язичництвом і вірою в єдиного Бога.

Таке символічне розуміння Слова Господнього відкриває можливість навіть "недосвідченим ніколи не заблудитись, якщо підуть по цій дорозі” пізнання. Іс.35:8.

ЄВАНГЕЛІЯ ВІД МАТВІЯ починається з родоводу Ісуса Христа, про народження Його як Сина Людського. Рід праведних починається від праотця Авраама, через якого відкрито істинне розуміння єдиного Бога. Носії правдивого розуміння Бога Творця передавали з роду в рід істину Божої Волі. Своїм свідченням вони стверджували відкриття правдивого розуміння життя. . В образі Йосифа представлена благочестива віра. В образі Марії відображено життя спільноти людей – церкви, яка сповідувала духовні основи Писання і перебувала в духовному зростанні і збагаченні.

Матвія 1:18. Народження ж Ісуса Христа сталося так: Коли матір Його Марію заручено з Йосифом, то перш ніж вони зійшлися, виявилося, що вона мала в утробі від Духа Святого.
Виходячи з духовного символічного значення біблійних слів, маємо підставу євангельські оповіді розуміти так:
18. І перш, ніж Віра в образі Йосипа мала поєднатись з життям церкви в образі Марії, виявилося, що в її середовищі почався розвиток нового духовного піднесення, започаткованого від відкриття повноти Премудрості Божої – від Духа Святого. Духовний розвиток церкви випереджував ті віросповідувальні принципи, які вона визнавала і якими жила до цього.

19. Йосиф же, чоловік її, будучи праведним і не бажаючи ославити її, хотів таємно відпустити її.
Це слід розуміти так:
19. Віра, якою керувалась і жила Церква (Марія), до зародження в ній від висот Святого Духа Істини Божої, виявила таку новизну, з якою попередня віра (Йосип) вже не могла узгоджуватися, і це стало причиною несприйняття нового розуміння, яке відкривалося з висот Духа Премурості. Тому носії віри, які представлені в образі Йосипа, своє несприйняття і роз’єднання мали намір зробити непомітним..(тайно відпустити).

20. Коли ж він подумав про те, ось ангел Господній явився йому у сні і сказав: "Йосифе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину твою, бо зачате в ній є від Духа Святого.
Це значить:
20. Коли ж в благоговійних роздумах почали замислюватись над новим духовним явищем, яке почало зароджуватися в середовищі Церкви, тобто в її глибинах (в утробі), то при дослідженні вони отримали, як посланництво – відкриття правдивого розуміння, (ангел), що прийняття і поєднання з новим духовним відкриттям, яке розвивається в Церкві, вивищить і примножить (Йосип) її духовний стан.
21. І вона народить сина, а ти дасиш ім’я Йому Ісус, бо Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх”.
Це значить:
21 Що в цьому чистому благословенному середовищі народиться повнота святості нової Віри (Син), яка стане Єдиною, Правдивою, спасаючою месіанською Вірою для всіх народів.

22. А все це сталося, щоб збулося сказане Господом через пророка:
22. І таким чином збувається пророцтво.

23. "Ось діва зачне в утробі і народить Сина, і дадуть Імя Йому Еммануїл, що означає: з нами Бог”.
Таким чином збувається пророцтво в його вірному розумінні:
23. Ось, в чистій, незайманій іншими віруваннями, спільноті людей, в їх духовних пошуках започатковується народження нової повноти Віри (Сина), яка буде свідчити повне поєднання з Богом – втіленням Святості Премудрості Волі Божої. Що і значить з нами Бог.(Емануїл)

24. Пробудившись від сну, Йосиф вчинив так, як звелів йому ангел Господній і прийняв дружину свою.
Це потрібно сприймати так:
24. Коли настало освідомлення величного духовного явища в Церкві, Віра в образі Йосипа, вчинила згідно одержаного відкриття. Таким чином здійснилось повне прийняття і поєднання Віри з життям Церкви. (прийняв дружину свою).

25. І не знав її, поки не народила Сина свого первонародженого, і він дав Йому ім’я Ісус.
Стає зрозумілим:
25. і тоді попереднє віророзуміння, пов’язане з образом Йосипа, вже не вторгалося, (не знав її) і не ставало на перешкоді розвитку і вивищенню нових духовних процесів в середовищі Церкви (Марії).

Духовне розуміння подій Єв. від Марка.

Мр.1:2. Як написано у пророків: Ось Я посилаю ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твою перед Тобою.
Пояснення:
2. Блага Вість Ісуса Христа починається свідченням всіх пророків від початку. Перед приходом повноти Світла Божої Премудрості, Бог посилає Свого посланника (ангела) Йоана приготовити можливість прийняти Його в народі.

3. "Голос, що кличе в пустині: Готуйте Господеві дорогу, вирівнюйте стежки Йому!”
Пояснення:
3. Голос пророків був покликом в темряві релігійного запустіння: "приготуйте свою свідомість і своє серце, очистіть себе від всякого буквалізму, релігійного марновірства і гріха, які є перешкодою для сприйняття духа премудрості Божої і освідомлення Його Волі.

4. Явився Йоан який хрестив у пустині і проповідував хрещення покаяння на відпущення гріхів.
Це потрібно розуміти так:
4. В особі Йоана явилось посланництво, як дар Божий, який здійснював духовне просвітництво в пустині бездуховності, проповідував ЗАГЛИБЛЕННЯ, (хрещення-занурення) в сутність, в дух науки пророків (воду) для того, щоб люди освідомили свої гріхи і неправди, і розкаялися в них.

5. І приходили до нього люди з усієї Іудеї та Єрусалиму... і він хрестив їх у річці Йордані.
Духовне розуміння таке:
5. І ті, з релігійного середовища віри, до яких проник голос пророків (свідчення Іоанове), визнавали свої гріхи, і він, навчаючи їх, занурював і заглиблював в течію правдивої віри в Єдиного Бога, яка відокремлювала їх (Іордан) від язичницького світу. (Іордан символізує вододіл між язичництвом і вірою в Єдиного Бога).

8. Я хрестив вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим.
Пояснення:
8. Іоанова одухотворена просвітницька проповідь заглиблювала в Науку пророків (воду), відкривала їх свідчення про Месію; навертала і підготовлювала серця і свідомість людей для сприйняття повноти Світла Божої Премудрості, яке повинно явитись в Ісусі Христі. Він буде освітлювати і освячувати людей сприйняттям ними Святого Духа Істини.

10. Коли виходив з води, побачив, як розкрилося небо, і Святий дух, немов голуб, сходив на Нього.
Істинне розуміння таке:
10. Коли в духовному спілкуванні вони заглиблювались в мудрість Слова Господнього, відкритого через пророків, "розкрилося небо” – тобто стали відкритими пророцтва про те, що в Ісусі Христі явилась вся повнота Духа Премудрості Божої. Святий Дух Істини і Миру перебував з Ним.

11.Голос був з неба:"Ти Син Мій улюблений,в Якому Моє благовоління.
Це означає:
11. Голос пророків Божих – це голос Неба. Пс.19:1-4. З висот Премудрості Божої голос пророків Його відкрився: повнота осягнення і втілення всіх Задумів Божих здійснилась в Ісусі Христі, і через Нього явилась народам світу Божа блага Воля.

ЗАПОВІДІ БОЖІ – Воля Божа виражена в Мудрості Десяти Заповідей, відкритих для блага людини

СИН БОЖИЙ – Людина, яка в своєму житті втілила повноту Премудрості і святості Волі Божої, і таким чином здійснила і успадкувала в собі духовний образ і подобу Творця. ( "Бо всі, водимі Духом Божим – є сини Божі.” Рим.8:14.) (Апостол Павло говорить:” Бог благоволив відкрити Сина Свого в мені, щоб я проповідував Його між язичниками.” Гал.1:15,16.)

СИН ЛЮДСЬКИЙ – це спадкоємець духовного роду праведників. Людина, яка успадкувала і втілила в собі дух родоводу, освячених виконанням Волі Божої.

ЄРУСАЛИМ – (місто миру і священства). Біблія відкриває відомості про Єрусалим в двох його значеннях. 1. Єрусалим земний – це система різних релігійних організацій з їх культовими поклоніннями і різноманітними напрямками. 2. Єрусалим небесний – це духовна організаційна система правдивого служіння Богу в Дусі і Правді.

ЄГИПЕТ – (чорний). Вся світова безбожна система, у всіх її проявах духовного і фізичного підкорення людини дюдиною.(Відк.11:8; Іс.19:1,19.Ос.11:1;Зах.10:11.)

НАЗАРЕТ – (огороджене місце, житло паростка). Середовище людей, яке оберігає себе від всяких згубних, спотворених релігійних або ідейних впливів.

РОДОВІД – це послідовна, неперервна передача з роду в рід цінностей духовного досвіду, започаткованого від першоджерел їх витоків.

ДАВИД – (улюблений, провідник.) В постаті Давида уособлений образ духовного пастиря, борця, воїна, помазанника-царя, пророка, поета-псалмоспівця. Всі ці духовні характерні риси, які відображені в Давиді, повністю відповідають образу духовної повноти відкритої в Ісусі Христі. Тому Христос названий сином Давидовим – духовним спадкоємцем.

ВИФЛЕЄМ – (дім хліба). Це організаційна система спільноти людей, яка зберігає непошкодженими основи духовних цінностей (хліб), необхідних для життя людини.

МЕСІЯ – Відзначений, відділений, відмічений Божою Премудрістю; посланий спасти світ від рабства беззаконня, гріха і смерті.

Йоан.1:1. На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог.
На початку всього була абсолютна Премудрістmь (Слово). Премудрість Божих Задумів, визначень, намірів і планів. Премудрість була у Бога,– була сутністю Вічносущого, Всеосяжного, Всемогутнього Творця. Абсолютна Премудрість і є Богом-Творцем – єдиною, вічною, безмежною, першоосновою і першопричиною всього існуючого.

2.Воно було на початку у Бога.
Таким чином Премудрість була на початку всіх починань Бога Творця.

3. Усе через нього сталось, і без Нього не сталось ніщо, що сталось
Завдяки Премудрості все сталось, що сталось. Премудрість самовиражена в величній довершеності сутності всього існуючого. Проявом Премудрості, є найвище твориво – Людина. Заради цього найвищого творива створено все суще. (матерія і закони її розвитку). Кінцевим наслідком всіх цілеспрямованих процесів розвитку є людина. І тільки Людина може стати виразником і носієм цієї Премудрості.

4. У Ньому життя було, і життя було світлом людям
Суттю Премудрості було життя в найвищому його прояві – життя в Світлі і святості Божої Премудрості.

5. І світло світить у темряві, і темрява не огорнула його.
Світло Премудрості, втілене в особі Ісуса Христа, стало присутнім серед темряви невігластва, і темрява беззаконня світа цього вже не могла затьмарити його.

6,7. Був чоловік, посланий від Бога, якого імя Іоан. Він прийшов для свідчення, щоб засвідчити про Світло, щоб всі увірували через нього
Надхненний духом пророків Божих, Іоан був посланий (ангел), для того, щоб засвідчити і відновити Світло Божої Істини, яке від початку було відкрите в Мелхиседекові, патріархах і в пророках.

8,9. Він не був Світлом. Було Світло істинне, що просвіщає кожну людину, яка приходить у світ.
Він не відкривав своє бачення, він відкрив Світло, яке було явлене від початку. Іоан був просвітлений тим Світлом, щоб відкрити наближення повноти Премудрості Божої, яка була від початку. Це Світло Науки Божої було сприйняте, впроваджене і втілене в Ісусі Христі у всій його повноті. Воно просвіщає кожну людину, яка приходить у світ.

10. Воно було у світі, і світ виник через Нього, і світ не пізнав Його
Світло Істини, яке просвітлює кожну людину, було відкрите людям світу від початку. І для людей настала можливість бачити і сприймати світло Істини, але в своїй непокорі світ не пізнав і неприйняв його. (Пізнати – це проникнутись, сприйняти, визнати і жити вищими принципами Божої Волі).

11. Прийшов до своїх, та свої не прийняли Його.
Прийшов до своїх, до тих, кому від початку патріархами і пророками була засвідчена правдива Віра в Єдиного Бога, і Його Воля. Але, їх спотворене буквалізмом віророзуміння, не могло сприйняти Дух Христової Науки.

12,13. А тим, хто прийняв Його, дав владу бути дітьми Божими; які народилися не від крові, ні від хотіння плоті, ні від хотіння мужа, але народилися від Бога.
А ті, хто прийняли Христа – Його науку, і виконують відкриту Ним Волю Отця Небесного дана влада, тобто дане право називатися дітьми Божими, бо йдеться не про фізичне народженння "від крові і плоті”, а про народження згори – від Духа Премудрості Божої , про духовне народження від сприйняття і втілення в життя Волі Небесного Отця.

16,17. Від Його повноти ми всі одержали благодать на благодать. Бо Закон був даний через Мойсея, а благодать і Істина зявилилися через Ісуса Христа.
Заповіді Божі, дані через Мойсея, були Божим відкриттям блага. І тільки у виконанні їх відкривалась людям благодать. Христос з безмежною любовю виконав Заповіді Божі у всій повноті їх буквальної і духовної сутності. Своїм виконанням Закону Божого Христос відкрив величну повноту їх благодаті і істини. (благодать на благодать).

18. Бога ніхто ніколи не бачив, лише Єдинородний Син, що в лоні Отця, Він явив нам Його.
"Бог є Дух.”, і тому тілесними очима бачити Його не можливо. Людина в найвищій її духовній сутності, як вінець довершеності, була в глибинах Премудрості Божих задумів (в лоні Отця). Той, хто народився від єдиного джерела – Духа Премудрості і втілив всю повноту Божих Задумів, став Єдинородним Сином Бога-Отця, і явив світові Його духовний образ і подобу. І "чисті серцем”, які освідомлюють, сприймають і втілюють в своєму житті цей Образ мислення і Подобу (Святість) Його життя, споглядають величну сутність Бога-Творця.

23. Він відповів: " Я – голос волаючого в пустині: "Рівняйте дорогу для Господа!” – як сказав пророк Ісайя”.
Іоан – це голос свідчень всіх пророків в темряві релігійного запустіння і духовного занепаду. Голос свідчень, який закликав вивільнитись, очиститись від всякого релігійного марновірства, якие є перешкодою на дорозі до пізнання і сприйняття явлення спасаючої істини Божої.

Простежимо події описані в Євангелії від Луки.

Лк.2:1. Сталося тими днями, що вийшов наказ від кесаря зробити перепис населення по всій землі.
Перепис – це визначення стану речей в релігійному світі. Перепис народу віри, який здійснюється владою світу в образі кесаря, має велике пророче значення. Різні релігійні спрямування створили хаос і різноголосся такої міри, що релігія стала чинником морального розладу і протистояння, як в світоглядних так і в міжетнічних відносинах. Тому у влади світу виникла необхідність виявити сутність всіх релігійних вірувань. Ця обставина дасть можливість виявити серед інших правдиву віру, яку влада світу не зможе не визнати, як справжню відроджуючу духовну силу в світовому суспільстві.

3.І всі йшли записатися, кожен у своє місто.
Всякий релігйний напрямок визначається тим, з яких релігійних витоків він походить. ("…бо скільки в тебе городів, стільки і богів, Іуда”) Єрем.2:28.

4,5. Пішов також і Йосиф з Галілеї, з міста Назарету; в Юдею в місто Давидове, яке називається Вифлеєм, бо він був з дому і роду Давидового, записатися з Марією, з ним зарученою, котра була вагітна
Спільнота людей, (церква) захищена від всяких релігійних впливів того часу засвідчила, що витоки її духовного розвитку походять з Юдеї, з міста Давидового Вифлеєму, що символізує єдину істинну Віру, яка від початку зберігала правдиві духовні цінності в недоторканій чистоті. (Віфлиєм – дім хліба). 5. Таким чином вони виявили себе, що знаходяться в новому істинному духовному русі.

6.Коли ж вони були там, настав їй час родити.
6. Коли вони перебували в духовно зрілому, вивищеному стані, то настав час відкрити (час народити) величне явище, в якому відкриється спасіння світу.

7. І народила Сина свого Первенця і сповила Його і поклала в ясла, бо не було їм місця в гостинниці.
Коли церква явила народженння вищого духовного Відкриття, яке не було сприйнято задогматизованою традиційною релігією, то щоб зберегти це новонароджене від релігійного фанатизму, церква плекала і оберігала це відкриття в невеликому середовищі людей (ясла), які прагнули і шукали духовної наснаги і відродження. Такі осередки, які відокремились від релігії, спотвореної юдаїзмом – перебували в пошуку і духовному зростанні, і вони були здібні першими сприймати цю новизну, тому що не були обмежені пануючими релігійними догмами.

8. І були на полі в тій стороні пастухи, які вночі стерегли отари свої
Пастирі окремих осередків віруючих, оберігали свою паству (отару) від темряви оточення релігійної омани. Завдяки цьому їхні середовища могли прийняти величне відкриття, – відкритя народження Месії, яке явилось в Церкві, символічно представленої в образі Марії. Про це сповіщалося в Мойсея, Пророках і Псалмах. Сяйво цього відкриття було настільки новим і величним, що значення його величі їм спочатку було важко збагнути (залякалися).

13,14. І раптом з’явилося з ангелом численне воїнство небесне, яке славило Бога і вигукувало: "Слава в вишніх Богові і на землі мир, в людях благовоління!”
Це Відкриття явилось загальним свідченням всіх служителів Божих, патріархів і пророків, які від початку відкривали Славу Богу в вищому духовному служінні і поклонінні, наслідком якого буде мир на землі, досягнутий доброю волею людей правдивої Віри. "…бо таких поклонників в Дусі і Істині Отець Небесний шукає .” Йоана 4:23.