Переважна більшість християнських конфесій не визнають Заповіді Божі, як єдину Його Волю написану Ним особисто. Заповіді написані на двох камінних таблицях, тобто на двох твердих основах, про які Христос сказав: "На цих двох Заповідях утверджується весь Закон і пророки”, тобто все Святе Писання. (Мф. 22:40). Читаючи такі значущі слова, постає питання. Чому вважаючи себе християнами, вони не хочуть сприймати ті Вічні Заповіді, які виконав сам Син Божий?
Тому Він і Син, бо виконав Волю Отця Небесного. Виявляючи причину не сприйняття Заповідей Божих стає очевидним, що ті, хто їх заперечує, в своїх твердженнях посилаються на апостола Павла, на послання його до Римлян, до Галатів, до Колосян. Щоб з’ясувати, чому між християнами стільки непорозумінь, які в основному виникають на посланнях апостола Павла, звернемо увагу на дуже важливе застереження апостола Петра.: "…любий брат наш Павло, за даною йому премудрістю писав у всіх листах вам, коли про це говорить. В них є дещо трудне для зрозуміння, так що неуки та не зміцнені в вірі перекручують їх, як і інші Писання, на свою власну загибель” (2 Пет. 3:15,16).Як бачимо, застереження стосується не тільки щодо Павлових листів, а до всього Святого Писання.

Важкі до розуміння місця з послань апостола Павла неможливо вірно розуміти поза контекстом Евангелії і всіх його послань. Читаємо місця на які посилаються ті, хто хоче відсторонити Заповіді Божі: ”А всі, що покладаються на діла закону – знаходяться під прокляттям, бо написано: "Проклятий усякий, хто не виконує постійно всього, що написана в книзі Закону. А що законом ніхто не оправдується перед Богом, то це ясно, бо "праведний буде жити вірою” (Гал. 3:10. Ам. 4:2). Про які діла закону, якими не можна виправдатися, говорить апостол? Він говорить про Закон, який спотворений фарисейським формальним, ритуальним служінням, і дорікає Галатів в тому, що вони знову повертаються до немічних та вбогих стихій і хочуть знову підневолити себе їм. "Ви дотримуєтесь днів і місяців, сезонів і років”, "…залишили Заповідь Божу, тримаєтесь переказів людських: обмивання чаш, горнят, і робите багато іншого подібного до цього”. "Ви спритно відкидаєте Заповідь Божу, щоб зберігати свої перекази”.(Гал. 4:9,10. Мрк. 7:8,9,13).Таким культовим служінням людина виправдатися і освятитися не може.

А про яке виправдання вірою говорить Писання? Якою вірою жили всі праведники? Читаємо: "Майте віру Божу” (Мрк. 11:23). "Віра – це здійснення очікуваного…” (Євр. 11:1,2). Віра Божа це виконання Його Волі. Такою вірою, вірою виконання "були засвідчені всі древні праведники” Всі вони чинили ті великі подвиги Вірою, яка діє любов’ю, бо "любов є виконання Заповідей Божих” (Рим.13:10).Наведемо ще одне місце апостола Павла.

"Він наукою знищив рукописання які були проти нас;Він взяв їх із середовища і прибив на хресті”(Кол. 2:14), цими словами сучасні душпастирі силкуються переконати в тому, що Христос відмінив Заповіді Божі, та навіть більше – прибив їх до хреста. Це дійсно перекручування Писання на власну загибель, як говорить ап. Петро; 2Пет.3:16. бо справді, так розпинають і Волю Божу на хресті , як розіп’яли Ісуса Христа, який виконав Його Святу Заповідь.(Рим.7:12, 14). А правдиве розуміння цих слів апостола полягає в тому, що Христос Своїм вченням і життям усунув, знищив ті спотворені фарисейські приписи формально культового служіння; яке своєю пустотою заслоняло правдиве служіння і тим самим не допускало до виконання істинної Волі Божої. (таким чином ці приписи були проти нас). Апотол Петро,застерігає: " Ви ж улюблені, знаючи це наперед, бережіться, щоб не дати себе збаламутити блудом беззаконних і не відхилитися від своєї непохитності” (2 Пет. 3:17).