З праведним Ноєм люди рятувалися від страшних руйнівних сил морально-етичного розтління. Збереглися від тодішнього всеязичницького впливу в різноманітному прояві його диких, жорстоких забобонів. Вони мали єдине розуміння всіх тих причин, які призвели до того, що сталося з грішним світом.
Давали однозначне вірне визначення усього, що оточувало їх. Але з плином часу, не стійкі, не утверджені в істині, почали забувати трагічне минуле, і стали відходити з того вірного духовного стану, в якому перебували з Ноєм в його Вірі. Таким чином почався повільний відхід від Світла істинного Богопізнання.

"Вирушивши зі Сходу, вони знайшли в землі Синаар рівнину й оселилися там". Віддаляючись від правдивого світорозуміння, втрачали духовність і наближалися до такого бездуховного стану, коли люди опускаються до тваринного життя, до рівня душевного плотського способу мислення, коли всі їхні наміри і дії на цій підставі вирівнюються. І на цій "рівнині" вони об'єднуються в їх низинних, суто земних інтересах. Така одностайність на материалістичному рівні мислення об'єднала їх у прагненні самозвеличення і самовихваляння у всій їх земноній діяльності. Як про це говорить пророк: «...об'єднані в однодумності зла .» (Прем.Сол.10:5)
Така "рівнина" приземлених, позбавлених духовності, стадних інтересів, стала умовою, щоб своїми розуміннями і своїми засобами створювати "будівельний матеріал" для створення свого життя за своїми різноманітними смаками земного, душевного, гріховного характеру. Цегла - матеріал, яким штучно надається форма, а вогнем визначається його властивість

Так без Бога, своїми зусиллями, створюючи свої штучні форми) "будівельного матеріалу" з заданими властивостями, почали впроваджувати свої форми земного безбожного правління і самоствердження. Честолюбство тілесної природи людини, нестримуване неодухотвореним розумом, стає брутальним і призводить до жорстокості і божевілля.

Без Божої мудрості, з таких штучних утворень, почалося будівництво першого "міста" - своєрідної самоорганізації бездуховного материалистичного суспільства з "вежею до небес. ", тобто зі своїми "висотами" язичницьких вірувань та ідеологій, які виражають всю так звану "духовність" їх культури. Материалістичне, земне будівництво, не обмежене ніякими розумними факторами, доходить до страхітливих розмірів. Люди, одержимі гігантоманією, прагнуть цим створити собі ім'я, звеличитися, піднестися в гордині і утвердитися так, щоб божевіллю і нахабству співали славу. І оспівують в епосах і міфах, в ідеологіях, і всякому релігійному і політичному словоблудді.

У прагненні піднятися і закріпитися в історичній пам'яті - створити собі ім'я, люди об'єднувалися і змішувалися в однодумності зла . Прем.10:5