В першому розділі книги Буття розгортається величний план творення. Шість великих творчих періодів в Святому Письмі названі Днями. Про це сказано так: "У Бога один день як тисяча років, і тисяча років як один день.” 2Пет.3:8. Людські виміри не спроможні осягнути величі періодів Його творення. В символах, алегоріях і метафорах відкривається поступовий розвиток духовного становлення Людини на Землі.
Вникаючи в сутність прородних явищ і доцільність їх розвитку, виявляється, що все існує, живе і розвивається згідно єдиних Законів Буття.

В природі відбувається незмінна, чітка послідовність розвитку всіх біологічних процесів. . Посіяне зерно від початку проходить всі вегетативні ступені до його визрівання.. Людина також проходить певні періоди розвитку, від зародка до повної її зрілості. Така закономірність послідовності розвитку всіх Божествених процесів творення. Спостереження Закономірностей процесів послідовності розвитку всього живого, дає можливість вірно розуміти описані в книзі Буття шість періодів творення..

ДЕНЬ ПЕРШИЙ
І сказав Бог Хай буде світло. І стало СВІТЛО. Значенням цих слів відкривається закономірність освідомлення людиною Премудрості Божої Волі. Відкриття єдиних духовних Законів Життя – є Світло.. І назвав Бог світло днем, а темряву – ніччю. І відділив Бог світло від темряви. Бут.1:3-5. Це значить, пізнання істини єдиних Законів праведного життя стає світлом, і людина Божественим баченням, яке відкрилося в ній, визнала, що Премудрість-Світло є величним духовним явищем. Таким чином здійснюється чітке розмежування між темрявою невігластва, невизначеності сенсу життя (ніч) і розумінням Премудрості Божої (світло-день). Світло вірного розуміння Волі Бога – є День. Тому апостол Павло говорить: "Ви сини дня, а не ночі”. Ніч, темрява – є повне духовне запустіння. "Що спільного у світла з темрявою? Що спільного між праведністю і беззаконням?” Пророк говорить: "Звертайтесь до Закону і одкровення, якщо вони не говорять як це слово, то немає у них світла”. Іс.8:20. Без пізнання Закону Божого, без його Світла, людина, народи перебувають в безодні мороку. "…бродять по землі жорстоко пригноблені і голодні…, і дивляться вгору і дивляться на землю; і ось горе і морок і густа пітьма”. Іс.8:21-23. .

"Був вечір і був ранок: день перший.”
Чому в біблійному виразі день починається з вечора?
Невизначеність, нерозуміння, і незнання правдивого сенсу життя, – це стан темряви бездуховності, в якому перебуває людина. Вихід з такого стану темноти-вечора починається з пошуку вірного розуміння життя, з освідомлення необхідності духовного просвітлення і піднесення.

Кожний творчий період духовного становлення людини починається з невизначеності (з вечора) і, розвиваючись в пізнанні досягає певного розуміння (ранок). Отже пізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа; як ранкова зоря – явлення Його. Ос. 6:3. "…доки не почне розвиднятись День і не засяє ранкова зоря в серцях ваших”. ( в почуттях і свідомості). 2 Пет.1:19.

ДЕНЬ ДРУГИЙ
"І сказав Бог: нехай буде твердь посеред води, і нехай відділяє вона воду від води. І назвав Бог твердь "Небом”… Бут.1:6-8. Другий період розвитку духовного становлення людини починається з того, що Світло Господньої Істини стверджується в людині з прийняттям нею незмінних вічних духовних Законів Життя, які є непохитною Твердинею. Конкретно виражена Воля Божа в Десяти Заповідях названа Твердю-Небом. В них виражена вся повнота Волі Всевишнього. Простота і доступність розуміння їх буквального змісту, глибина, висота і широта їх духовної сутності явились критерієм і визначальником Істини. "Небом” названа висота правдивого розуміння сенсу життя людини в Бозі.

Яким чином на основі Десяти Заповідей розділяються науки-води? В Святому Письмі різні ідеології, науки і вчення названі водою. Правдиві науки утверджуються на Вічних Божих Законах – Заповідях..(води над твердю) .

А різні ідеології, вчення – це "води-науки” земного, тілесного, матеріалістичного характеру є зібранням різних напрямків бездуховних систем світорозуміння, які не досягли істини (під твердю), і не утверджуються на Законах життя; всі вони за образним визначенням апостола "піднебесні духи злоби”, якими керуються "правителі темряви світу цього”. Єфес.6:12. Заповіді Божі є твердинею, мірилом і водорозділом, яка розділяє "води”, тобто різні вчення, знання, ідеології. Вони є критерієм оцінки достовірності людських знань, вчень, ідеологій і їх справжньої духовно-моральної вартості. Всі надбання людських знань, методи впровадження їх в практичне життя, які не стверджуються на Твердинях Божої Волі є поза істиною і мають суто тілесний, матеріалістський характер, і тому є руйнівними. Іс.8:20.

Все, що основується і стверджується на Премудрості вічних життєдайних Законах Божих, на благодаті Його Істини – є Твердинею Волі Божої названою Небом.

ДЕНЬ ТРЕТІЙ
"Нехай збереться вода, що під небом в одне місце, і нехай з’явиться суша”. Бут.1:9.
Розвиток практичного досвіду і пізнання закономірностей матеріального світу нагромаджував різноманітні знання з різним рівнем їх достовірності і відповідності правдивому розумінню існуючого. Всі вони, основуючись на матеріалістському баченні і сприйнятті існуючого " Через видимі досконалості, не могли пізнати Сущого… і тому … не мають виправдання, бо якщо … були спроможні досліджувати тимчасовии світ, то, чому б зачаровуючись його красою, вони не знайшли Господа Його”. Прем.Сол.13, 1-9. Рим.1,19-20. Всі ці знання і створені ними науки-води не досягли пізнання Премудрості Єдиних Божих Законів Життя. І тому,будучи "піднебесними”, тобто неосвітленими, і не одухотвореними Істиною, вони явили різні напрямки знань, зібраних в системи наук бездуховного характеру образно названих морями.

"Нехай земля зростить зелень, траву, дерево плідне”. Бут.1:11. Оформлення, систематизація цих наук відкриває стан народів, виявляє сушу-землю, яка є полем діяльності, місцем впровадження і здійснення на практиці всіх цих різноманітних знань, прикладних наук і ідеологій. Всі вони приносять свої плоди по "роду їх”. Від найпростіших ( зелень ), примітивних проявів земного життя до більш складних, відповідно рівня їх сутності (дерево). Це закономірні процеси розвитку людини, від плотського, земного, душевного її стану до інтелекктуального, її світоглядного рівня, який відкриває можливості пізнання вищої духовної сутності. "Коли Дух Божий свідчить духу (свідомості, світогляду) нашому, що ми діти Божі.” Рим.8:16. "По плодах їхніх пізнаєте їх.” "Усяке добре дерево родить плоди добрі, а погане дерево родить плоди погані.” Мат.7:16,17. "Кожне дерево пізнається по плоду. Не збирають смокви з тернини, і вигнограду з чагарника.” Лук.6:44. Єр.36:30

ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ
"Хай будуть світила на тверді небесній… І стало так. І створив Бог два світила великі: світило більше – для управління днем, і світило менше – для управління ніччю, і зорі; і поставив їх Бог на тверді небесній, щоб світити на землю, і управляти днем і ніччю, і відокремлювати світло від темряви”. Бут.1:14-18.

На вічних твердинях Премудрості Божих законів життя явились великі духовні світила для відділення дня Правди Божої від темряви невігластва і беззаконня. Щоб світлом істини Божої ознаменувати, відзначити і освітлювати всі періоди духовного розвитку на землі; висвітлювати всі процеси і явища, які відбуваються в народах. В четвертий період духовного становлення Людини, в Ісусі Христі відкрилася повнота Премудрості Божої. Втіливши Премудрість Творця, Христос явив народам величне Світило Його духовного образу (світило велике для управління "Днем”). "Господь Бог є сонце і захист,” Пс.83:12. Мал.4:2.

Зібрання праведників Божих (Церква) свідченням Його вічних Істин відзеркалює повноту світла Його Волі в темряві народів землі (світило менше, місяць і зорі для управління ніччю). Свідчення Премудрості церквою "…є відблиском вічного світла і чисте дзеркало дії Божої і образ благості Його.” Прем. Сол.7:26. Два великі світила освітлюють Премудрістю Божою народи землі. Христос – велике світило – Сонце. Пс. 18… Освітлює Господньою наукою щоб стати синами Дня. (Бо всі ви – сини Світла і сини Дня,… а не ночі…1Сол.5:5). Світило меньше – місяць, відображаючи Світло СОНЦЯ освітлює "темряву ночі”. – Це зібрання людей (Церква), які несучи науку Христа, просвітлюють темряву невігластва беззаконня і гріха. Зорі – це люди, носії світла Премудрості Божої, пророки, апостоли. "Розумні будуть сяяти як світила на тверді, і які навернули багатьох до правди – як зорі.” Дан.12:3. "Ми маємо вірне пророче слово; і ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до світильника, що світить у темному місці, доки не почне розвиднятися День, і не засяє ранкова зоря в серцях ваших.” 2Пет.1:19 "Щоб ви були бездоганними та щирими дітьми Божими, невинними серед лукавого та розпусного роду, серед якого сяєте немов світила в світі.” Філ.2:15.

ДЕНЬ ПЯТИЙ
"Нехай породить вода плазунів, і птахи нехай полетять над землею…” Бут.1:20. Різноманітні наукові пошуки, ідеологічні напрямки (вода) і їх інтенсивне впровадження в практичне життя на різних життєвих рівнях породжує ідеологів-плазунів – їх життя з заземленим, бездуховним матеріаліським характером. Але інтелектуальні пошуки правдивої сутності життя підносять на новий рівень розуміння, який оснований на вищих духовних принципах (птиці небесні).

Богом визначеними закономірностями, глибини різноманітних наук земного характеру породжують великих авторитетів наук, ідеологій (образно названих великими рибами) їх аполегетів і створені ними культури і образ мислення.
В світлі Божого розуміння все це має місце бути, щоб практичне життя відкрило справжню сутність їх життєвої вартості, як в особистості так і в суспільному житті народів. "І побачив Бог, що добре”. Бут.1:21– тобто все відповідає закономірності духовного становлення людини. Дії.17:26; Пс.118:130. "Нетлінний Твій Дух перебуває у всьому. Тому заблудлих Ти мало-помалу викриваєш і, нагадуючи, в чому вони згрішають, напоумляєш їх, щоб вони, відступивши від зла, увірували в Тебе, Господи. Прем..12:1,2.

ДЕНЬ ШОСТИЙ
"І сказав Бог: Нехай родить земля душу живу за родом її, тварин, плазунів,і звірів земних за родом їх”. Бут.1:24.

В шостому періоді творення Премудрістю Божих закономірностей здійснюється розвиток всіх характерностей як тварної природи людини (плазуни, звірі), так і розвиток духовного її становлення. А це значить, що людині наділеній розумом, волею і творчістю дається унікальна можливість вибору: – жити за земними законами плоті і тління: бути самолюбивими, зарозумілими, гордими, богозневажниками, нелюблячими, безбожниками, жорстокими ненависниками, зрадниками, любострастниками..., які водяться всякими похотями, що приводить до гніву, ворожнечі, ненависті і вбивства (звірі). 2Тим.3:1-6; Гал.5:19-21.Тобто життя, яке визначається плотськими, суто чутєвими душевними началами неминуче в своєму розвитку стає заземленим матеріалістським, тваринним, плазуючим, жорстоким, звірським

Людині дається і інший вибір: – розумом пізнати і сприйняти Премудрість Божих Законів Життя, творити і стверджувати в собі Його духовний образ і подобу: Праведність, Мир і Любов – сукупність всіх досконалостей. Така людина може володіти і панувати над всякими проявами земного тілесного, тварного характеру, і не буде задовільняти бажань гріховного характеру противного духу. Плід же Духа: Любов, Радість, Мир, довготерпіння, віра, милосердя, лагідність, стриманість. Гал.5:13-24. Тому

І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою…” Бут.1:26. "…докладаючи до цього всю старанність, покажіть в вірі вошій чесноту, розсудливість, стриманість, братолюбство, Любов. Якщо це в вас є і примножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Ісуса Христа.” 2Пет.1:5-8. Такі плоди віри Бог благословляє в людині, щоб розмножувати їх, поширювати і наповнювати ними Землю. (плодіться і розмножуйтеся…) Таким чином здійсниться одухотворення земної природи Людини і підкорення її земних душевних начал Духу Премудрості Божої. Так здійсниться первосвященницька молитва про торжество Царства Святості, Миру і Любові на Землі.

До кого звертається Бог словами: "Створімо людину за образом нашим за подобою нашою…”?Бут.1:26. В кінці шостого періоду розвитку всі процеси духовного становлення були приведені до їх завершення. Окрема спільнота людей стала на рівень освідомлення Мудрості Волі Творця. Це духовне начало в них, – освідомлення стати людиною за образом Божим, сприймалось ними як голос Бога, як звернення і заклик до активного впровадження в життя відкриту і усвідомлювану ними істину. Образ Бога-Творця став їм відкритим в Премудрості Його благої Волі створити духовно довершену Людину, щоб даний їй розум, волю і творчість повністю узгодити і поєднати з пізнаною мудрістю Волі Божої, і таким чином з Богом Со-творити в собі довершену людину. Бог без волі людини і без прийняття усвідомленої нею Його Волі, Сам не творить в людині Свій образ і подобу. ”Захотів Він і породив нас словом Правди, щоб ми стали деяким первопочином Його творінь” – говорить апостол Яків 1:18.

Що означає створення людини з "пороху земного"?

Відомо, що людина, як і все живе, створена з "пороху земного”, з всіх елементів матерії. Але коли Господь говорить, що Він з пороху піднімає людину (Цар.2:10 ;3Цар.16,2. Пс.112:7), тоді Слово Його має глибокий духовний зміст. З тих доісторичних часів, оповитих мороком невідомостей, коли "земля була безвидна і порожня і темрява була над безоднею”(коли народи землі в невизначеності невігластва блукали, водимі стихією тварної натури).

Бог законами духовного творення відкривав людині правосуддя Своє і виводив з безодней землі (з праху). Пс.70:21. Присутність Божого начала в Людині, Його духовна програма закладена в її сумління і свідомість відкривали той жалюгідний, ниций стан душі і того середовища в якому перебувала людина. Одухотвореному Богом сумлінню і свідомості Людини відкривалась духовна потреба і необхідність стати на відкриту їм дорогу духовного вивільнення, виходу і піднесення з "безодней землі”. Таким чином з земних, тварних начал,– з "пороху земного” Бог Своїми Законами духовного творення творив, виводив, вивищував і приводив людину до співпраці з нею в співтворені в ній Людини по духовному образі і подобі Бога –Творця. "І

ЗВЕРШИВ БОГ ДО СЬОМОГО ДНЯ ВСІ ДІЛА СВОЇ… І СПОЧИВ”
Всеосяжна Премудрість Задумів Бога-Творця явити Себе в величі своїх творінь завершується в кінці шостого періоду-дня вінцем всього сущого – створенням Людини. Наділивши її найвищими данностями: розумом, вільною волею і творчою силою, Бог явив в ній Свій духовний образ і подобу. Бог відкрив перед людиною Небо – духовну сферу; висоту, глибину і широту Премудрості Божої в Його Законах Життя і у всіх закономірностях існуючого.

Розвитком духовного становлення людини Бог створив Землю – людей, здібних сприймати і впроваджувати на землі (в особистому і суспільному житті) принципи Неба (Духа Божого).

Сьомий День – це період, коли все приведене і узгоджене з Волею Божою, приведене до повноти досконалості, в гармонії умиротворення і блаженства. Це Царство праведності, Миру, Любові і Радості у Святому Дусі на землі і в вічності. Премудрість завжди приводить до радості, як читаємо:"…коли Він (Творець) закладав підвалини Землі – тоді я була при Нім будівничою; я була щодня радістю, звеселяючись завжди перед Ним;… і радість моя була з синами людськими.” Прит. 8:29-31.

"НАСАДИВ БОГ РАЙ”
"І насадив Господь рай в Едемі, на сході і оселив там людину, яку створив.” Бут.2:8. В Біблії "рай” є символом вивищеного, блаженного стану людини, яка перебуває в повному єднанні з Богом, в єднанні з Духом Премудрості Його Волі. Апостол Павло називає "раєм” стан людини, яка захоплена до "третього неба”, тобто піднесена до найвищих вершин духовного осяяння. 2Кор.12:2-4. "Посаджені в Господньому домі цвітуть на подвір’ях Бога нашого”. Пс.92:13. В вищому блаженстві перебувають ті, "…хто виконує Заповіді Божі, щоб мати їм право на дерево життя.” Відкр.22:14. Споживання від Дерева Життя, тобто сприйняття і впровадження Премудрості Волі Божої в своє життя – це райське блаженство в праведності, мирі і радості. " і буду радіти за них, благодіючи їм, і насаджу їх на землі цій твердо…”. – говорить пророк Єремія 32:41. "…і назвуть їх сильними Правдою, насадженням Господа на славу Його”. Іс.61:3.

Що означає міцний сон Адама і створення з ребра Єви?
Після того, як Адам дав вірне визначення тілесним душевним якостям земнородної природи Людини (і нарекла людини імена всій худобі і птахам небесним і звірям польовим Бут.1:20) підпорядкував їх Духовному Началу, повністю володіючи ними, ввійшов в благодатний стан повного умиротволрення і спокою.

Земна природа людей в уособленні Адама перебувала в упокоренні і вищій духовній гармонії єднання з Творцем. Як дихання досконало оберігається ребрами грудної клітки, так Віра Божа в її довершеній чистоті оберігалась спільнотою "Адама” (ребра). Духовний стан в їх первозданній довершеності оберігався від вторгнення руйнівних чинників тими, хто Духом Божим був вивищений називатися Адамом-Людиною, людьми одухотвореними.. Перебуваючи в такому стані вищого умиротворення, з такого духовного оточуючого середовища (ребра Адама) створюється Життя (Єва) духовно діючої спільноти, щоб народжувати (навертати) поширювати і наповнювати Землю праведниками.

БУЛИ ОБОЄ НАГІ І НЕ СОРОМИЛИСЯ
Люди в образі Адама, в первозданній своїй читоті і відкритості перед Богом перебували в повному єднанні з Його благою Волею, в блаженстві, мирі і радості. Їх сумління було чистим відкритим і світлим перед лицем Премудрості Господньої. В первозданній щирості перед Богом їх сумління, розум і почуття були відкритими, доступними (обнаженими) для спілкування з Духом Премудрості Божої. Такий стан не посоромлює…."Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється, та нехай посоромляться ті, що переступ чинять.” Пс.25:3.

Воля Божа і воля людська; праведність Божа і людська… Так і "нагота” первозданної людини – це чистота і відкритість, а "нагота” порушника Волі Божої – це викриті і виявлені в світлі Господньому всі беззаконня його.

"Як напроти зла – добро, а напроти смерті – життя; так напроти благочестивого – грішник. Так дивись на всі діла Всевишнього: їх по два, одне напроти другого.” Сіраха.33:14.