Пророчі образи книги Естер.
Розділ 2
«. По тих подіях, коли затихла лютість царя Артаксеркса, він пригадав про Астінь, що було визначене про неї. І сказали царські отроки, що служили при нім. Хай би пошукали цареві молодих гарних дівчат.. І хай би призначив цар спостерігачів у всі області свого царства, які зібрали б всіх молодих дівчат, гарних виглядом, в будинок жінок під нагляд Гегая, (Високоповажного) царського євнуха, вартового жінок, і хай би видавали їм притирання, і дівчина, яка сподобається очам царя, хай буде царицею замість Астінь. Ізавгодно було слово це в очах царя, і він так і зробив». (Есф.2:1-4)
«..що було визначене про неї». «Астінь» - пануюча язичницькаідеологія, яка хитрим «мистецтвом зваблювання», підступністю і силою залучає народи сліпо поклонятися її разним релігійно-політичним культам, з ганьбою вікинута. «Господь Саваоф визначив це, щоб осоромити гордовитість всякої слави, щоб принизити всі знаменитості землі» (Іс.23:9)
«І сказали отроки царю, що служили при нім» - молоде оточення, що зароджувалося навколо «царя», враховуючи загальний кризовий стан правлячої системи, по-новому підходило до вирішення проблеми влади і її ідеологічного стану.
«Хай би пошукали цареві молодих красивих дівчат».
В образі «діви», «дівчини», «дочки» Біблійні пророцтва символічно означають певну релігію, ідеологію, філософію, політику, організацію, що їх представляє .
«Ось слово, яке Господь прорік про нього: презирливопосміється над тобою, дівуюча дочка Сіона, похитає услід тебе головою, дочка Єрусалиму». (Ис.37:22); «Зійди і сядь у порох, дівчина, дочка Вавілона; сиди на землі: престолу немає, дочка Халдеїв, і надалі не називатимуть тебе ніжною і розкішною панею царств». (Ис.47:1-5); «Піди в Галаад і візьми бальзаму, діва, дочка Єгипту; марно ти будеш примножувати лікування, немає для тебе зцілення ». (Иєр.46:11)
Отроки, тобто новий образ мислення, що зароджується, виник унаслідокявної кризи системи,радить знайти представників пристойніших, «красивіших» релігійних, ідеологічних напрямів, щоб з них для системи влади вибрати більш гідну опору.
«Хай призначив би спостерігачів у всі області царства» - Щоб «узяти під спостереження», відстежувати всі напрями релігій, ідеологічних процесів і виявити найбільш прийнятну ідеологію влади.
«які зібрали б всіх молодих дівчат, красивих виглядом, в будинок жінок під нагляд Гегая»(переклад - «високоповажний»)
Відібрані для «царя» представники ідеологій передаються «під нагляд» хранителя державних засад. Тут, в «будинку жінок», вони, приймаючи різні «притирання», тобто знаходячись під впливом і постійним контролем і дією «хранителя», щоб підготувати нову ідеологічну опору влади.
«Був в Сузах, місті престольному, один Іудеянин, ім'я його Мардохей., він був переселений з Єрусалиму разом з полоненими, яких переселив Навуходоносора, цар Вавілонський».
Мардохей, як і іншібіблейські персонажі, є представниками і свідками правдивої духовності перед тією язичницькою владою, яка полонила їх. Пануючій системі в її критичних обставинах вони завжди відкривали Божественні одкровення і поради. В образі Мардохея символічно представлена дійсна Віра в Єдиного Бога, виражена виконанням Його Волі.
«І був він вихователем Гадасси, - вона ж Естер, - дочки свого дядька, бо не мала вона ні батька, ні матері. А ця дівчина була хорошої постави та вродливого вигляду, а коли помер її батько та мати її, Мордехай узяв її собі за дочку. (ЕсФ.2:7)
Естер символічно представляє спільність людей, вихованих в мудрості правдивої Віри, освічених духом Слова Божого. Представляє духовну організацію зібрання людей, які сумлінно виконують волю Єдиного Бога. У язичницькому оточенні це Зібрання праведників виділяється логічністю духовно етичних принципів і красою взаємин.
«… коли було оголошено царське веління та указйого, і коли зібрано було багато дівчат в престольне місто Сузи під нагляд Гегая, тоді узята була і Естердо царського домупід нагляд Гегая, вартового жінок». (ЕсФ.2:8)
Коли за рішенням влади були виявлені і зібрані представники різних ідеологічних напрямів для виявлення їх достоїнств. Тоді між ними звернула на себе увагу Естер, що відрізнялася своєю, для них незвичайною мудрістю, піднесеною духовно етичною чистотою, благородством і привабливістю.
«І сподобалася ця дівчина очам (Гегая) і придбала у нього благовоління, і він поспішив видати їй притирання».
Гегай, тобто головний державний наглядач і хранитель державних ідеологічних засад і традицій, побачив в «Естері» те нове духовне явище, до якого слід «приставити сім дівчат, гідних бути при ній». Це означає, що до гідності Естери ідеологічний наглядач наближає кращих виразників правлячої ідеології.
«Естерне виявила ні про народ свій, ні про місце свого народження, бо Мордехай наказав їй, щоб цього вона не виявляла.(Ест.2:10)
Гріховний стан предводителів Ізраїльського народу, збочене розуміння ними Тори і Пророків, їх марновірства і духовна спустошеність – це сумний стан не дозволяв виявляти спорідненість з цим народом. Мардохей забороняє Есфірі говоритипро своє походження, щоб передчасно не судили про неї у справах її народу. Мардохей, керуючись Духом Істини, мав тверду упевненість, що вихована мудрістю Слова Божого, Зібранням праведників, Церква в образі Естері в призначений час відкриє перед світовою владою духовну сутність життя в Правді.
«І всякий день Мардохей приходив до двору жіночого будинку, щоб навідуватися про здоров'я Есфірі і про те, що робиться з нею».
Мардохей, як виразник живої правдивої Віри, пильно стежив за духовним станом Естери, яку зарахувалидо ідеології правлячої системи щоб на її вплинути різними ідеологічними «притираннями».
«Коли наступав час кожній дівчині входити до царя Артаксеркса, після того, як протягом дванадцяти місяців виконано було над нею все, визначене жінкам, - бо стільки часу продовжувалися дні притирання їх: шість місяців мирровою оливою, і шість місяців пахощами і іншими притираннями жіночими» (Есф.2:5-12
Після певного часу ідеологічної підготовки – шість місяців «притирання» «оливою мірри», яке застосовувалося для курінь при релігійних обрядах, і шість місяців «іншими пахощами». Це означає, що язичницька релігійна «обробка» доповнювалася засвоєнням різних зовнішніх привабливих форм і традицій. Після цього виразники ідеологічних напрямів («дівчата») могли бути представлені перед пануючою системою правління.
«…тоді дівчина входила до царя. Чого б вона не зажадала, їй давали все для виходу з жіночого дому в дім царський».
Всяка ідеологія – релігійна або політична, прийнята служити опорою правлячої системи, завжди щедро субсидуваласявпродовж всієї історії. Їй «давали все, щоб вона не зажадала». У догоду володарюючих, державних релігій ухвалювалися закони і постанови, по яких вона могла переслідувати і знищувати супротивників. Вона користувалася всіма привілеями, розкішшю і багатством, необмеженою владою над свідомістю людей, визначала їх спосіб життя, формувала їх вподобання, прирікала на сліпу рабську повинність жорстокій системі насильства. «.підійди, я покажу тобі суд над великою блудницею, що сидить над багатьма водами; з нею блудодіяли царі земні, і вином її блудодіяння упивалися ті, що живуть на землі». (Откр.17:1-2)
«Увечері вона входила і вранці поверталася в інший будинок жіночий під нагляд Шаазгаза, царського євнуха, вартового наложниць; і вже не входила до царя, хіба тільки цар побажав би її, і вона викликалася б по імені».
Правляча світова система в кожен наступний історичний період обслуговувалася такими, що міняють одна іншу ідеологічними установками. На зміну одній, що зжила себе своїми явними блудодійствами, приходить інша, що відрізняється тільки формою. Все, скільки не приходило їх до правлячої системи, всі вони в кожен новий період вводили власті в жорстокішу оману і беззаконня. Вони відправлялися під нагляд «вартового будинку наложниць», тобто вони ставали віджилим «майном, мотлохом» історії, архівом, що охороняється, матеріали якого ретельно ховалися, щоб вони не свідчили проти безумства правлячої системи. Проти «мудрості світа»
«Коли настав час Естери, дочці Амінадава, (озн. «Благородний отець»)- йти до царя..»
Коли світова система і її безбожні по своєму язичницькому характеру ідеології, з їх різними облудними релігіями історично вичерпала себе, прийшла в кризовий стан, – прийшла до необхідності шукати вихід, – тоді настав час «Естери».Настав час Зібранню правдивої Віри, Церкви в образі Естері з'явитися перед «царем», тобто перед світовою правлячою системою відкрити невідоме властям, істинне духовне явище. («щоб нині сталаь відомою через Церкву начальствам і властям на небесах різноманітна премудрість Божа»( Еф.3:10 ».)
«…вона не просила нічого, крім того, про що сказав їй Гегай, євнух царський, вартовий дружин».
Дійсна Церква, що сповідає Волю Єдиного Бога, виражену в Десяти Заповідях, і в Євангельському Ученні Христа, ніколи не булапідневільною, і не вступала в союз з державною язичницькою системою правління, не брала участь в структурах її насильства. Покликана владою явити переднею сутність праведної Віри, вона ніколи не шукає і не просить нічого більшого, крім того, що дозволялось її законами.
«І проидбала Естер прихильність в очах всіх, хто її бачив!»( 2:15)
Церква придбала повагу до себе серед тих в навколишньому світі, хто здатний зрозуміти її мудрість і побачити благочестя, лагідність і упокорювання, – відкрити іпобачити в її Вірі Світло для просвіти язичницького невігластва у всіх сферах сучасного життя .
«І взята була Естер до царя Артаксеркса, в царський дім його, в десятому місяці, тобто в місяці Тебефе». (ст.16) (Синод. пер. - "тебеф"). У 10-й день місяця дотримувався пост на згадку про початок облоги Єрусалиму Навуходоносором (4Цар 25:1; Зах 8:19).Це найхолодніший місяць року, коли нерідкі були сніг і град (Нав. 10:11)
Церква, істинна Віра в Єдиного Бога, символічно представлена в образі Естері, була «взята», затребувана володарюючою світовою системою і введена в її структуру, в «царський дім» - визнана духовною опорою життя у всіх його напрямах.
«Узята» «в сьомий рік його царювання». Це означає: буде прийнята в той історичний період, коли людська безбожна система правління в своєму язичницькому «розвитку» вичерпала себе, досягла «повноти» межі можливостей володарювати без Бога, без Його духовних Законів Життя.
«І полюбив цар Естер більш за всіх жінок, і вона мала його прихильність і благовоління більш всіх дівчат; і вінпоклав царський вінець на голову її і зробив її царицею на місце Астінь». (ст.17)
Мудрість Волі Єдиного Бога, вивищена піднесена простота її в образі Естер з'явиласяперед пануючою владою новим духовним явищем, і викликала до себе її прихильність. Система правління «поклала» на істинне Богопізнання «царственну» відповідальність в духовній просвіті народів. Язичницька ідеологія в образі норовистої Астіні, яка допускала всяке беззаконня, була знехтувана і відкинута трагічною діяльністю життя.
У Біблійних оповідях багатообразно відкривається пророче значення аналогічних подій, коли світовластители в критичні періоди зверталися до Божих посланників. «(Фараон) поставив (Йосипа) паном над будинком своїм і правителем над всім володінням своїм, щоб він наставляв (зв'язував) вельмож його по своїй душі і старійшин його учив мудрості. (Псл.104:17-22) «І зняв фараон перстень свій з руки своїй і надів його на руку Йосипа; одягнув його у виссонные одяг, поклав золотий ланцюг на шию йому; (Быт.41:42). «Тоді по велінню Валтасара вдягнулися Данила в багряницю і поклали золотий ланцюг на шию його, і проголосили його третім володарем в царстві». (Дан.5:29)
«І зробив цар великий бенкет для всіх князів своїх і для службовців при нім, - бенкет (ради) Есфірі, і зробив полегшення областям і роздал дари з царственою щедрістю». (ст.18)
Правляча система проголосила ухвалення і затвердження нового духовного явища великим торжеством для всіх владних структур («князів»). Ухвалення і впровадження нових принципів полегшує і звільняє від язичницьких провинностей, тяжкості різнихгріховних помилок.
«І коли удруге зібрані були дівчата, і Мардохей сидів біля воріт царських. Це означає, що в той важливий для системи правління період, коли влада шукає замінуідеології, що привела її до кризовому у стану, духовний наставник і натхненник Мардохей був наближений до кругів державної системи і був обізнаний в її релігійному, політичному і суспільномужитті.
«В цей час, як Мардохей сидів біля воріт царських, два царські євнухи, Гавафа і Фарра, що оберігали поріг, озлоблювалися, і замишляли накласти руку на царя Артаксеркса». (Есф.2:16-21)
Ті, хто поставлений «оберігати поріг», тобто засади системи від проникнення і ухвалення чужих язичеству нових ідей, чинили опір і, озлоблюється, замислили скиданням влади запобігти ідеологічній зміні.
«Дізнавшись про те, Мардохей повідомив царицю Естер, а Естер сказала цареві від імені Мардохея.
Досліджуючи і передбачаючи наслідки глибоких духовних змін, вороже відношення до них сліпих поклонників язичества, і керуючись благими намірами запобігти зіткненню ворожих сил, усобиці, насильству і кровопролиттю, Мардохей доводить все це до зведення правлячої системи.
«Справа була досліджена і знайдена [вірним], і їх обох повісили на дереві».
Всяке противлення істинне духовним перетворенням досліджені і знайдені необгрунтованими і неправомірними. Двоє, що «оберігали поріг», тобто що охороняють релігійну і політичну ідеологію язичницького характеру, «повішені на дереві», – прокляті, викриті, виставлені назасудження і знехтувані. «Хто не любить Панове Ісуса Хріста, анафема, прокляття.(1Кор.16:22)
«І було вписано про благодіяння Мардохея в книгу денних записів у царя». (Есф.2:22,23)
Мудрі застереження від беззаконня і лих, насильства і воєн,, миро- творчість і благодіяння, що завжди виходили від Дійсної Вери, символічно представленої в образі Мардохея, увійшли до «книги денних записів». Увійшли не тільки до світської історії системи миро правління, але ів сумну історію народу дійсної Вери, що знаходився під їх жорстокою владою.