Символічне розуміння наготи і сп’яніння Ноя.
"Ной почав обробляти землю і насадив виноградник. І випив він вина, і сп'янів, і був голим в шатрі своєму". Буття 9,20-21.
Коли згубні потоки різноманітних язичницьких безбожних ідеологій, які затоплюють світ в розтлінні, починають спадати і сходять з лиця землі, тоді відкриваються сприятливі умови для духовно-освітньої місії праведників. Ной почав насаджувати і вирощувати нове співтовариство людей, з новим духовним мисленням та способом життя. Почате Ноєм на духовних засадах відродження людини давало свої благодатні плоди. Ной знаходився у високому натхненному стані. "Вино" це - нова, молода духовність, яка відобразилась в людях, в його "насадженні", і яка звеселила Ноя, проявляючись в піднесеному натхненні і радості праведника.
Пророк Захараія описує відношення праведних синів до духовних процесів. І вони "будуть пити і шуміти, як би від вина". "звеселиться серце їх як від вина; і побачать сини їх і зрадіють; у захваті буде серце їх про Господа". Зах.9:15; 10:7. Але один з синів мислив матеріальними категоріями, він жив заземленими, душевними спонуканнями і інтересами. Про це говорить його ім'я Хам, яке означає, "жар", "упередженість", "гарячковість". У початому праведністю Ноя духовному розвитку такий земний, душевний тип людей бачить якесь дивацтво і сп'яніння. Невідомий Хаму піднесений стан духовного підйому сприймається так, як сприймають незрозумілу мову проповіді апостолів люди, які називав їх п'яними. Людей, натхненних мудрістю Божою, світ і досі дуже часто сприймає як ненормальних. Духовне Хамові було чуже, несумісне з його характером і недоступне його розумінню. "Душевна людина не приймає того, що від Духу Божого, оскільки вважає це безумством, і не може розуміти, оскільки про це треба судити духовно". - говорить апостол 2.Кор.2,14
Духовний, праведний Ной, знаходився в середовищі свого насадження, тобто "в шатрі своєму". Ной у своїй духовній відкритості, лагідності, чистоті і праведності був голим, - відкритим в чистоті доброї совісті перед Богом і людьми. Первозданна духовність Людини (Адама) і його життя були відкриті перед Богом, тобто їх совість не переслідувалася, не пригноблювалася законом, оскільки вони керувалися внутрішньою його присутністю і внутрішнім велінням, закладеними Богом в їх совісті, розумі і свідомості. Щоб викривальні пророцтво пророка Исаии були відкриті грішному світу, Бог повеліває йому зняти одяг, взуття і ходити голим і босим. (Іс. 20:2- 4). Зрозуміло, що це слід сприймати також не буквально. А пророк Михей у відчаї говорить: "ходитиму пограбований і голий, і вити, як шакали". (Мих.1:8).
Ной, який духовно освічував і опікав своє "насадження", випромінював світло Істини, що освітлювало земну, плотську, тварную суть хамства. У цій духовній відкритості Ноя Хам бачив осоружне, і неприйнятне його суто душевним земним інтересам і грубим запитам. Він вийшов з "шатра", - відійшов від Віри праведного Ноя, вийшов з середовища його послідовників. Засуджуючи духовність батька перед братами, сподівався і їх схилити до того. Сім і Іафет не сприйняли ненависне хамське відношення до праведності батька. Повернені особою в славне минуле батьківської Віри, до його вірного служіння, брати споглядали пройдений їм духовний подвижницький шлях перед Богом, вони бачили завдяки чому вони були збережені від тотального гріховного розтління. Брати не бачили у вчинках батька того, що засуджував і над чим наглумився Хам. Цим вони захистили праведність Ноя. Побачивши відступництво сина, Ной відторгнув такий спосіб життя від своєї праведної суті. І дав пророче визначення історичному розвитку життя народів, згідно з тим, яких духовних характерних принципів вони дотримуватимуться.
Біблейські імена мають глибоке визначальне значення. Сім - означає " ім'я", "слава ". Хам - "гарячий", "пристрасний"; Іафет - "красивий", "поширення", Ханаан - "принижуватися", "підкорятися". Примітно що на староєврейській мові деякі біблейські імена можна читати у зворотному напрямі і тоді вони набувають протилежного значення. Сім є родоначальником духовності, але якщо він не відповідатиме цьому визначенню, то втратить своє призначення і його ім'я буде в безславності. Так і з іншими іменами. Якщо Ханаан, (продовження Хама), усвідомлюючи свій бездуховний стан, звернеться до Богу, підкориться Його Істині, - в духовному відродженні буде відновлена його спільність з Ноєм і піднята його гідність.
Коли згубні потоки різноманітних язичницьких безбожних ідеологій, які затоплюють світ в розтлінні, починають спадати і сходять з лиця землі, тоді відкриваються сприятливі умови для духовно-освітньої місії праведників. Ной почав насаджувати і вирощувати нове співтовариство людей, з новим духовним мисленням та способом життя. Почате Ноєм на духовних засадах відродження людини давало свої благодатні плоди. Ной знаходився у високому натхненному стані. "Вино" це - нова, молода духовність, яка відобразилась в людях, в його "насадженні", і яка звеселила Ноя, проявляючись в піднесеному натхненні і радості праведника.
Пророк Захараія описує відношення праведних синів до духовних процесів. І вони "будуть пити і шуміти, як би від вина". "звеселиться серце їх як від вина; і побачать сини їх і зрадіють; у захваті буде серце їх про Господа". Зах.9:15; 10:7. Але один з синів мислив матеріальними категоріями, він жив заземленими, душевними спонуканнями і інтересами. Про це говорить його ім'я Хам, яке означає, "жар", "упередженість", "гарячковість". У початому праведністю Ноя духовному розвитку такий земний, душевний тип людей бачить якесь дивацтво і сп'яніння. Невідомий Хаму піднесений стан духовного підйому сприймається так, як сприймають незрозумілу мову проповіді апостолів люди, які називав їх п'яними. Людей, натхненних мудрістю Божою, світ і досі дуже часто сприймає як ненормальних. Духовне Хамові було чуже, несумісне з його характером і недоступне його розумінню. "Душевна людина не приймає того, що від Духу Божого, оскільки вважає це безумством, і не може розуміти, оскільки про це треба судити духовно". - говорить апостол 2.Кор.2,14
Духовний, праведний Ной, знаходився в середовищі свого насадження, тобто "в шатрі своєму". Ной у своїй духовній відкритості, лагідності, чистоті і праведності був голим, - відкритим в чистоті доброї совісті перед Богом і людьми. Первозданна духовність Людини (Адама) і його життя були відкриті перед Богом, тобто їх совість не переслідувалася, не пригноблювалася законом, оскільки вони керувалися внутрішньою його присутністю і внутрішнім велінням, закладеними Богом в їх совісті, розумі і свідомості. Щоб викривальні пророцтво пророка Исаии були відкриті грішному світу, Бог повеліває йому зняти одяг, взуття і ходити голим і босим. (Іс. 20:2- 4). Зрозуміло, що це слід сприймати також не буквально. А пророк Михей у відчаї говорить: "ходитиму пограбований і голий, і вити, як шакали". (Мих.1:8).
Ной, який духовно освічував і опікав своє "насадження", випромінював світло Істини, що освітлювало земну, плотську, тварную суть хамства. У цій духовній відкритості Ноя Хам бачив осоружне, і неприйнятне його суто душевним земним інтересам і грубим запитам. Він вийшов з "шатра", - відійшов від Віри праведного Ноя, вийшов з середовища його послідовників. Засуджуючи духовність батька перед братами, сподівався і їх схилити до того. Сім і Іафет не сприйняли ненависне хамське відношення до праведності батька. Повернені особою в славне минуле батьківської Віри, до його вірного служіння, брати споглядали пройдений їм духовний подвижницький шлях перед Богом, вони бачили завдяки чому вони були збережені від тотального гріховного розтління. Брати не бачили у вчинках батька того, що засуджував і над чим наглумився Хам. Цим вони захистили праведність Ноя. Побачивши відступництво сина, Ной відторгнув такий спосіб життя від своєї праведної суті. І дав пророче визначення історичному розвитку життя народів, згідно з тим, яких духовних характерних принципів вони дотримуватимуться.
Біблейські імена мають глибоке визначальне значення. Сім - означає " ім'я", "слава ". Хам - "гарячий", "пристрасний"; Іафет - "красивий", "поширення", Ханаан - "принижуватися", "підкорятися". Примітно що на староєврейській мові деякі біблейські імена можна читати у зворотному напрямі і тоді вони набувають протилежного значення. Сім є родоначальником духовності, але якщо він не відповідатиме цьому визначенню, то втратить своє призначення і його ім'я буде в безславності. Так і з іншими іменами. Якщо Ханаан, (продовження Хама), усвідомлюючи свій бездуховний стан, звернеться до Богу, підкориться Його Істині, - в духовному відродженні буде відновлена його спільність з Ноєм і піднята його гідність.