Біблія - духовна її сутність.
БІБЛІЯ - це духовне викладення Премудрості Божих Задумів, Намірів, Планів, пророчих Визначень і відкриття Його єдиних Законів Життя. Біблія написана людьми, керованими Духом Святості Божої Премудрості, – тому вана називається Святим Писанням, Словом Божим.
Благодать Божої Волі виражена самим Богом в Десяти Заповідях і дана людині і людству, як Відкриття. На цій основі пророки Божі провіщали долю людини і людства. Провіщали духовне становлення, гідність людини і її блаженство в виконанні Волі Божої – провіщали горе і трагедію внаслідок порушення Законів Життя.
В Біблії викладені закономірності правдивого життя в Бозі і причини гріха і смерті.
Святі мужі Божі, натхненні спогляданням величності гармонії світобудови Божественних творінь, виносили вірне розуміння всього існуючого. Керовані Духом Премудрості Божої, вони "читали" цю величну Книгу Божої світобудови непошкодженим розумом, і їх вірне розуміння було тими устами і перстом Божим, якими вони стали, щоб сповістити і записати "прочитані" ними Єдині Божі Закони Життя. (Иер.15:19; Прем.7:17,27)
Ми сприймаємо Біблію, як єдине Джерело пізнання Істини, критерієм вірної оцінки всіх явищ і процесів в житті людини і світу. Тому людина повинна звертатись до Святого Писання, як до найдостовірнішого пророчого слова, «як до світильника, що світить у темному місці, (в темряві беззаконня цього світу) доки не почне розвиднюватись День (світло Правди Божої) і не засяє ранкова зоря (Христова мудрість і святість) в серцях ваших». (2Петра 1.19) Тому «Досліджуйте Писання - говорить Христос, бо через них ви надієтесь мати життя вічне, а вони свідкують про Мене» (Иоан.5.39).
Досліджуючи Слово Боже, «Християнське Братство» керується, як ключем, основними принципами, викладеними у самій Біблії, «...жодне пророцтво в Писанні не залежить від власного вияснення. Бо промовляли його святі люди Божі, проваджені Духом Святим (духом Істини Премудрості Божої). Слово Боже є Дух і Життя» (2Пет.1:20-21; Иоана.6:68.)
«До пророків говорив Бог і примножував видіння і через пророків промовляє в притчах.» (0с.12:10; Пс. 78,2). Таким чином Дух Святого Письма свідчить, що від початку всі пророки і Сам Христос «...говорив народу притчами і без притч не говорив їм...відкрию в притчах уста Мої, розповім про приховане від створення світу».( Мф. 13.34-35)
Тільки «Дух досліджує глибини Божі .... і ми прийняли не духа світа цього, а Духа від Бога, щоб знати дароване Богом, що ми і сповіщаємо не словами людської мудрості, а вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне з духовним. Душевна людина не сприймає того, що від Духа Божого... і не може зрозуміти, тому що це треба розуміти духовно. А духовний судить про все. (1Кор.2:10-16.) «Звертайтесь до Закону і його Відкриття, – говорить Бог через пророка, – якщо хтось говорить не як це Слово, то в них нема світла» ( Ис.8:20.) На основі Десяти Заповідей весь Закон і пророки стверджуються.( Мт.5:17,19; Мт.22:40)
Оскільки Заповіді є Святинею, дані Самим Богом і засвідчені виконанням їх Самим Спасителем Ісусом Христом, тому тільки в їх світлі можемо відкривати мудрість Святого Писання.(Откр.19:10) Всі історичні явища, події, імена, назви місць, предмети і їх властивості, значення слів і їх взаємозв'язок, що записані в Біблії, необхідно розглядати і сприймати тільки в світлі їх доцільності, відповідності і в співвідношені їх з Божими Істинами, визначеними буквою і Духом Десяти Заповідей. Тільки тоді, коли все, що написане в образах і алегоріях, повеліннях і діях узгоджується з мудрістю ( логікою ) букви і духу Заповідей, і не суперечить їм, тоді тільки відкривається вірний, правдивий зміст і значення, велична духовна сутність і Сенс Слова Божого.