І - Я, Єгова, Бог твій, Який вивів тебе із землі Єгипетської з дому рабства. Хай не буде у тебе інших богів перед лицем Моїм.

        «ВИВІВ ТЕБЕ ІЗ ЗЕМЛІ ЄГИПЕТСЬКОЇ, З ДОМУ РАБСТВА».
Бог відкривається твоєму розуму і свідомості Єдиним твоїм Господом. Світло Істини, Премудрість Його Законів Життя, і   святість їх відкривають тобі сутність твоєї природи. Відкривають дорогу звільнення від тих, поневолюючих тілесних, земних законів матеріального світу, від пригноблюючих тебе твого гріховного, плотського характеру, твоїх збочених вдач, заземленого, тварного мислення, спотвореного розуміння існуючого. Світло відкритої тобі Істини виводить тебе з темряви марновірств, мороку неуцтва; звільняє від всяких насильницьких, руйнівних ідеологій, земних, гріховних організаційних систем поневолення.

Коли віруючий молиться перед зображенням; коли, визнаючи в одній особі трьох богів, молиться всім, або одному з них; коли поклоняються культам святих, приносять дари, ставлять свічки, кадять і моляться їм; коли поклоняються останкам, т.з. мощам – то все це явне язичество зі всіма його примітивними ознаками, рисами! Коли людина поклоняється культам земних цінностей, ставить їх вище духовних, Божих і своє життя віддає на служіння їм; коли кар'єра, слава, політика, влада, фінанси, комфорт, розкіш, різні плотські задоволення стають фетишами, ідолами. Коли в релігійно - державних системах створюють різні культи і атрибути, віддають їм почесті; ритуали освячення, від предметів побуту до військових арсеналів і знарядь вбивства – то все це є диким, жорстоким язичництвом, явним порушенням Заповідей Господніх! «Безмежна довершеність і неосяжна обширність» їх (Псл.118:96) відкриває язичництво, прикрите адамовским «фіговим листком» т.з. культури і прийнятих традицій. (Быт.3:7)

ІІ - Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у водах нижче землі; не поклоняйся і не служи їм, бо Я Ієгова, Бог твій, Бог ревнитель, що карає дітей за провину батьків до третього і четвертого роду, які ненавидять Мене, і творить милість до тисячі родів, які люблять Мене і дотримуються Заповідей Моїх.
На підставі земного, гріховного, хибного мислення не створюй ніяких власних релігійно-містичних уявлень і фантастичного сприйняття світу; не створюй ідеологічних, філософських і політичних переконань, псевдо теорій і вчень; не визнавай їх і не приклоняйся перед культами тих, які створюють всякі збочені розуміння існуючого, (Кол.2:18) – все, що відноситься до ідеологічної, духовної сфери, в Біблії названої небом. (Ис.1:2; 45:8; Лев.26:19; Єф.3:10). Заповідь закликає не створювати без Бога свої суб’єктивні образи і уявлення того, що в духовній сфері не доступні плотському, душевному образу мислення.

В духовному падінні людина втратила здатність правдивого мислення, освідомлення, і сприймання життя в його правдивому розумінні. Після цього людина мислить тільки земними, ницими, збоченими категоріями, спираючись тільки на вже пошкоджене гріхом, плотське сприйняття світу, на свій жалюгідний плотський досвід.
На підставі твого невірного земного досвіду, обмеженого збоченим розумінням, і плотськими вдачами гріховного життя, не створюй ніяких цінностей земного характеру, перед якими ти б преклонявся; не створюй і не сприймай ніяких суспільно - економічних і політичних формацій і теорій, на яких ти хотів би будувати своє життя, щоб служити і поклонятися їм. Не виводь з них ніяких морально-етичних норм і законів особистого і суспільного життя. Ніяких успіхів і досягнень в матеріально-практичній і науково-технічній діяльності не зводь в культ і предмет поклоніння, – тобто не служи і не поклоняйся всьому скороминущому, низинному і тлінному в земному житті. «Умертвіть, отже, [ваші] земні члени: розпусту, нечистоту, пристрасть, пожадання злого, і захланність, яке є ідолослужінням.(Кол. 3:5)
На підставі сукупності різних матеріалістських форм лживого, гріховного мислення не створюй ніяких виправдань всякого нагромадження зла, і не винось з них понять ще більш ницих, заземлених, ще більш божевільних і злих, зовсім нелюдяних, звірячо жорстоких – тобто всього того, що навіть нижче за всякий земний образ мислення; виправдання зла, жорстокості, лиходійств: воєн, винищування народів, виправдання расизму, нацизму, геноциду, окультизму; виправдання всяких протиприродних, збочених форм людських взаємин і їх діяльності. 5 Не визнавай і не приймай всього цього. Не служи нічому, що прямо або побічно може підтримувати неправедне, гріховне життя, що остаточно розтліває т.з. культуру у всіх її проявах. Тільки Світло Божої Істини відкриває тобі правдиве життя в мудрості і любові твого Творця.

Мудрість Божих Законів Життя, Святий Дух їх Істини, прийняті тобою, ревниво стоять на варті твого розуму. Не допускають осквернення його всякою неправдою; зберігають твою свідомість і відчуття – твоє життя від всього нечистого, гріховного, смертоносного. Порушення їх, цих Божих Заповідей Життя, веде до швидкого накопичення зла в кожному наступному поколінні-роді, і неминуче приводить до повної духовно-моральної і фізичної деградації і розтління. А в третьому четвертому роді приводить до повного виродження всіх добрих задатків – веде до загибелі і зникнення нащадків, які ненавидять і відкидають Світло Істини Законів Життя. 6. Божественні Закони Життя є Благословенням, Миром, Любов'ю, Благом і Радістю для всіх поколінь, які приймають їх всім серцем і розумом, хто неухильно зберігає і виконує їх усію силою.
«Я знаю, що Заповідь Його є життя вічне. Отже, що Я говорю, говорю, як сказав Мені Отець».(Иоан.12:50)

ІІІ - Не призивай імені Єгови, Бога твого, надаремно, бо Єгова не помилує того,  хто призиває ім'я Його надаремно. 

«.ПОМЯТАЙ ДЕНЬ СУБОТНІЙ, ЩОБ СВЯТИТИ ЙОГО»

Субота – повнота сьомого періоду, коли всі творіння Бога в попередні періоди приведені до величного завершення, до вищої досконалості, – коли все приведено в узгодження з Його Волею, з Премудрістю Його Задумыв, намірів і визначень. Субота – прообраз духовної повноти, Праведності, Миру і радості в святому Дусі Істини. (Рим.14:17). Субота прообраз здійснення Царства Божого на землі, в людських серцях і у вічності, – це «.слава Богу на висоті, і на землі Мир, у людях добра воля».(Лк.2:14)

Тому пам'ятай про найважливіший період твого життя – про духовне умиротворення з Богом; щоб твоє серце, розум, свідомість і воля були узгоджені з мудрістю Його Волі; щоб праведність, мир і радість в святому дусі стали сутністю твого життя, і ти увійшов в стан повного примирення з Богом – увійшов в Його спокій (мир). Бо шість періодів продовжується Божественний процес закономірного творіння світу, вершиною якого є духовне становлення досконалої Людини, створеної відповідно до Премудрості Його Задуму і Визначень, – створеного по духовному образу і подобі Творця. (Исх.31:13,14)

Всі дні – періоди твого фізичного і духовного життя трудися для твого постійного духовного зростання, становлення і твердження в Істині, щоб твої природні здібності, всі твої справи і дані тобі можливості розвивалися в усвідомленні Божого Миру, Любові і Святості; щоб всі справи твої були освячені Світлом Істини.

Сьомий період життя – це повне примирення з Волею Творця, досягнення духовної досконалості, умиротворення. Це період завершення задуму Божого в людині; завершення в людині образу Його сина. Все в нім повинно бути приведено в гармонію з Законами Вічного Життя. Сьомий день – це період повноти завершення всіх намірів Творця; період повного утвердження Премудрості Божих Законів в житті людства на Землі, – це торжество і слава Царства Божого у всіх народах, – це переможне здійснення молитви Первосвященика: « Хай прийде Царство Твоє, хай буде Воля Твоя і на землі, як на Небі».

                        « НЕ РОБИ У СЬОМИЙ ДЕНЬ НІЯКОЇ СПРАВИ»
У цей блаженний час духовної повноти твого життя в Господі не задіюй себе ні в яких справах світського, характеру. Нічого не роби по твоїй тілесній волі і хотінню: ні твою совість, розум і волю, ні всю сукупність твоїх можливостей і досягнень, ні організацію твого життя, ні все те, що підпорядковане твоїй духовній волі; не задіюй нічого того, що складають і в чому виражаються твої природні даності, ні того, що могло прийти, або могло бути привнесено ззовні в твоє життя, ні система і спосіб твого життя, в якому перебуваєш, – ніщо не повинно бути незалежним від твоєї духовної свідомості і волі. У цей День-період твого життя все повинно бути підпорядковане умиротворенню і святості. (Втор.5:15)

Пам'ятай, що ти був рабом гріховної системи світу, рабом своїх пороків і гріхів, але відкрита тобі сила духа Премудрості Божої досягла тебе і вивела твоє життя з цього рабського стану. Тому Господь Бог повеліває тобі берегти себе у спокої святості, у відокремленості від суєтного світу.

Суботу ти повинен зберігати як знамено і символ здійснення Царства Бога в твоєму серці, утвердження його на землі і у Вічності. (Ис.56:4-6) Цього дня – Суботу, людина повинна бути вільна від всіх земних справ, перебувати в спілкуванні з духом Премудрості Його Слова, в братерських  зібраннях духовного спілкування, в благоговійному роздумі над сутністю досконалості обширних, умудряючих Заповідей. «Я бачив межу всякої досконалості, [але] Твоя заповідь безмірно обширна. Як люблю я закон Твій! весь день роздумую про нього. Заповіддю Твоєю Ти зробив мене мудрішим за ворогів моїх, бо вона завжди зі мною. Я став розумніший за всіх вчителів моїх, бо роздумую про одкровення Твої. (Пс.118:96-99)

V   Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Єгова, Бог твій, дає тобі! (Вих.20:12)

Слово «отець» і «мати» для людини мають більше значення, ніж початок його фізичного життя. Вони будять найтепліші і найрадісніші відчуття і спогади. Від них починаються перші кроки у великий світ пізнання життя. Пошана, шанування і подяка батькам створюють споріднену атмосферу любові. Таке середовище сприяє і забезпечує здоровий духовний і фізичний розвиток і продовження життя нового покоління праведників. Щоб продовжити духовну і природну довговічність з роду в рід, – ти повинен зберегти в собі самому високе призначення, гідність бути отцем і матір’ю, щоб духовна чистота батьківської гідності, висока честь батьківства могли бути шанобливі і збережені в поколіннях твоїх дітей.

З благоговінням і шануванням відносься до Джерела твого духовного народження – до Отця правдивої Віри і до Матері, – вселенському Зібранню святих, Божих посланників від початку, де бере початок твоє духовне, праведне життя, щоб твоє благоговіння перед святістю правдивого життя розповсюджувалося і затверджувалося з покоління в покоління на землі, яку Бог визначив людині наповнювати праведністю, миром і радістю. Про таке «шанування отця і матері» говорить «безмірна обширність Божих Заповідей» (Псл.118:96)


VI - Не вбивай.

Не вбивай високе творіння – Людину, призначену бути духовним образом і подобою Бога і успадкувати Життя Вічне. Не вбивай закладені в тобі віру в Творця, чистоту твоєї совісті, прагнення пізнати і виконувати Істину Волі Бога. Не руйнуй закладене в тебе Богом прагнення духовного удосконалення твого життя. Не знищуй ці Божественні початки і даності суто плотськими, матеріалістськими, земним вдачами, запитами і вимогами, які протиборствують і протирічать Духу Божої Премудрості і духовним початкам, закладеним в тобі Богом. Тільки так, зберігаючи своє духовне і фізичне життя, ти не будеш прямою або непрямою, побічною причиною руйнування духовного і фізичного життя іншої людини.  «Горе тому через кого приходять спокуси» ( Лук.17:1-2; «…Ви є Божим храмом і Божий Дух живе в вас? Якщо хто знищить Божий храм, того знищить Бог…» (1Кор.3:16,17)

Зберігаючи в собі духовну сутність – духовний образ і подобу Божу – ти ні за яких обставин не вбиватимеш. Ніякі причини і сили: релігійні, ідеологічні, політичні, державні, суспільні, традиційні та всякі інші не зможуть переконати, схилити, змусити, і зробити тебе руйнівником, сліпим знаряддям насильства – вбивцею, бо ти Храм духа Істини Волі Божої, що перебуває в тобі. (Втор.30:11-14; 1Кор.3:16-17 ). «Всякий, що ненавидить брата свого, є людиновбивцею.». (1Иоан.3:15) «Бо Боже слово живе й діюче, воно гостріше від усякого двосічного меча і проходить аж до поділу душі й духа, суглобів і мозку, судить думки й помисли серця.(Євр.4:12) Безмежність досконалості Заповіді, окрім її буквального значення, має обширний, духовний сенс. «Я бачив межу всякої досконалості, [але] Твоя заповідь безмірно обширна».(Пс.118:96)

VII - Не перелюбствуй

Перш за все, зберігай любов до Бога – любов до Премудрості Його Волі, до Істини Заповідей, до всього праведного в його первозданному стані. Тільки так людина не зрадить в любові, не змінить її, не перенесе її на іншу людину, на земну красу, не перелюбить, не буде захоплена ніякою земною красою, обманними ідеями, не буде служити їм і блудодіяти з релігіями – блудницями. Бо тільки справжня, жива любов до Бога, засвідчена виконанням Його Волі, є заставою вірної, незрадницької любові до людини і незмінної любові до Зібрання праведників.

Даності, закладені в тобі Богом: святу Любов, чистоту відчуттів, силу прагнення до всього досконалого, прекрасного і святого не перенось і не витрачай на плотське, матеріальне життя в різних його проявах. Не зраджуй цю єдину, правдиву любов; не зраджуй це Богом дане, піднесене, святе, духовне і естетичне начало, яке є основою духовно-етичної чистоти життя в твоїх сімейних відносинах і зі всіма ближніми.

VIII - Не кради.
Не привласнюй нічого того, що належить іншому.

а) Богом даний духовний потенціал і духовні цінності, які складають твою внутрішню сутність, які властиві духовному началу в тобі: розум, його інтелектуальні здібності і прагнення пізнавати вищу, духовну суть життя, твою енергію і силу, - всі вищі твої духовні устремління не використовуй на задоволення суто тілесних, душевних, матеріалістських запитів і інтересів. Не кради Божих данностей у себе самого для суєти і зла. Бо таким чином обкрадений і духовно обіднівши, в своєму злидарстві станеш викрадачем чужих як матеріальних, так і інтелектуальних цінностей. Тільки зберігши Божественні духовні основи життя, ні при яких обставинах не будеш привласнювати чужу працю, час, чужі цінності – не станеш злодієм (експлуататором).

скачать dle 11.1смотреть фильмы бесплатно